Разумков каже, що Зеленський може ветувати закон про ВККС. Експерти заперечують

Президент Володимир Зеленський може ветувати законопроєкт 3711-д про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів, адже під час голосування парламентарі ухвалили правку, що створила в документі колізію. 

Про це повідомив на брифінгу спікер парламенту Дмитро Разумков. 

Рада остаточно підтримала перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів на засіданні 29 червня, але до другого читання до законопроєкту внесли понад пів тисячі поправок і пропозицій. Серед них була й підтримана фахівцями правка №453, яка регламентує, що незалежні міжнародні експерти в конкурсній комісії матимуть вирішальний голос під час добору кандидата до ВККС. Її депутати підтримали 255 голосами. 

Однак була й правка №409. Як свідчить стенограма засідання від 29 червня, з пропозицією підтримати її виступив депутат від “Батьківщини” Сергій Власенко. 

“Так, пане голово, прошу поставити на підтвердження 409-ту правку, яка регламентує порядок створення першого складу конкурсної комісії… Прошу поставити її на підтвердження, це правка, яка регламентує перший склад конкурсної комісії. Я ще раз підкреслю: я вважаю, що такий порядок формування не відповідає статті 1 української Конституції, яка говорить про те, що Україна є суверенною державою. Якби були дотримані ті пропозиції, які відстоювала фракція “Батьківщина”, то така конкурсна комісія була б дорадчим органом, вона могла б формуватися як завгодно, вносити будь-які пропозиції на розгляд Вищої ради правосуддя або тих з’їздів, які до цього формували Вищу кваліфікаційну комісію, тоді б все було коректно. На жаль, запропонована пропозиція є не конституційною”, – сказав він. 

Депутат від “Батьківщини” Сергій Власенко. Фото: LIGA.net

Правка регламентує, що “перший склад конкурсної комісії формується з трьох осіб із числа суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів України, та трьох осіб, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції. Такі міжнародні та іноземні організації погоджують пропозицію спільного списку кандидатів”. 

До внесення змін норма звучала так: “Перший склад Конкурсної комісії з питань доброчесності формується з трьох осіб з числа суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів України, та трьох осіб з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України”.

За словами Разумкова, після голосування правки №409 у законі “з’явилася колізія, коли абсолютно по-різному можна трактувати ці норми: або збільшення ролі експертів, або зменшення”.

“Згідно з чинним Регламентом Верховної Ради та Конституцією, на рівні парламенту виправити вже ухвалений законопроєкт не є можливим. Тому, дійсно, є велика ймовірність, що президент заветує закон через це технічне питання, і він буде повернутий з вето президента до Верховної Ради. Якщо це відбудеться, то наступного пленарного тижня ми зможемо його розглянути в стінах парламенту й усунути ці суперечності”, – сказав спікер. 

Фото: з відкритих джерел

Водночас механізм, коли для зміни норми в законі його має ветувати президент, називають нісенітницею фахівці. Голова правління фундації DEJURE Михайло Жернаков зазначає, що виправити неточності в законопроєкті можна в режимі техніко-юридичних правок. 

Згідно з пунктом 1 та 2 статті 131 Закону “Про регламент ВРУ”, у разі виявлення в поданому на підпис тексті закону редакційних неточностей або явних неузгодженостей між його положеннями голова Верховної Ради може внести на її розгляд пропозиції щодо їхнього усунення. Цю пропозицію мають розглянути без попереднього долучення її до порядку денного пленарного засідання в день внесення за умови попереднього отримання нардепами документів, необхідних для розгляду та ухвалення рішення. 

“Якщо правки ухвалили – Комітет із правової політики та юридичного і редакційного підрозділів Апарату Верховної Ради протягом трьох днів готує і подає на підпис спікера уточнений текст закону. Якщо відхилили – спікер має підписати законопроєкт того ж дня. Все. Народні депутати можуть самостійно і дуже швидко виправити свої помилки. Для цього не потрібно просити в президента вето”, – наголошує Жернаков.

Щоб надалі не припускатися таких помилок, Жернаков радить парламентарям та профільному комітету запрошувати до своєї роботи експертів із громадських організацій. 

“Саме така незаконна кулуарщина під час підготовки суспільно важливих законопроєктів призводить до того, що на виході з парламенту замість стрункого документа ми маємо франкенштейна, виправлення якого потребує неймовірних піруетів і юридичної еквілібристики”, – підсумував Жернаков. 

Нагадаємо, що Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) – орган, відповідальний за добір нових та переатестацію старих суддів. У 2019 році парламент розпустив попередній склад ВККС, однак новий не сформували через протидію Вищої ради правосуддя.