“Радіо Свобода” подало терміновий позов проти Росії до ЄСПЛ
Московське бюро “Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода” (RFE / RL) подало терміновий позов проти Росії до Європейського суду з прав людини через порушення свободи вираження думки та свободи преси, які захищені ст. 10 Європейської конвенції з прав людини.
Про це повідомляється на сайті “Радіо Свобода”.
Видання сподівається на запровадження судом тимчасових заходів, а також на те, що Російську Федерацію зобов’яжуть утриматися від реалізації 520 “адміністративних протоколів”, складених проти медіаорганізації із січня 2021 року.
Відповідні заходи діятимуть, допоки суд не визначить правомірності дій російської влади.
На переконання “Радіо Свобода”, якщо суд не діятиме зараз, RFE / RL та генеральний директор Андрій Шарий зазнають непоправної шкоди.
Після російських репресій щодо свободи преси протягом останнього десятиліття “Радіо Свобода” є однією з небагатьох інформаційних організацій, які залишилися в Росії та забезпечують незалежну журналістику російською мовою.
Так, видання висвітлювало теми окупації Криму Росією у 2014 році, державної корупції, пандемії COVID-19, лікування російського опозиційного політика Олексія Навального тощо.
Доступ до новинних порталів RFE / RL у Росії отримують щотижня майже 7 млн людей (6,5% дорослих росіян).
Раніше ZMINA повідомляла про те, що Московському бюро “Радіо Свобода” та телеканалу “Настоящее время”, який є спільним проєктом “Свободи” і “Голосу Америки”, запропоновано покинути Росію, частину їхніх співробітників планують перевести до Києва й Праги вже в травні 2021-го.
Обидві редакції у 2017 році визнані російським Мін’юстом іноземними агентами.
На початку березня поточного року в Росії “Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода” та гендиректора її російської служби Андрія Шарого оштрафували на 53,9 млн руб. (близько 730 тис. дол.) у справах про немаркування матеріалів іноземного агента.
Про те, що “Радіо Свобода” може закрити російську редакцію через тиск влади РФ на неї у зв’язку із законом про іноагентів, повідомляло The New York Times.
Указаний закон працює в Росії з 2012 року. До іноагентів прирівнюють некомерційні організації, що ведуть політичну діяльність і отримують гроші з-за кордону навіть у межах грантів або пожертвувань. З 2014 року в списку іноземних агентів опинилися десятки організацій, які займаються правозахистом, допомогою ВІЛ-інфікованим, захистом екології та соціологічними опитуваннями.
Подібний закон працює й у США, але, за словами правозахисників, такі ініціативи влади негативно впливають на громадянське суспільство. Міжнародна правозахисна організація Freedom House в одному зі звітів назвала практику використання законів про іноземних агентів руйнівною для демократії.