Рада Європи започаткувала п’ятирічну кампанію з безпеки журналістів: перший захід відбудеться у Латвії

Рада Європи започаткувала п’ятирічну кампанію, присвячену безпеці журналістів, перший захід в її межах відбудеться 5–6 жовтня 2023 року в Національній бібліотеці Латвії — конференція високого рівня “Перо сильніше за меч? Відповідь на сучасні виклики свободі слова та безпеці журналістів”.

Про це повідомили на сайті Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України. 

Джерело: UNESCO

Кампанія покликана забезпечити незалежне, плюралістичне медіасередовище, сприяти безпеці журналістів, привернути увагу європейської спільноти до проблеми захисту журналістики та інформації, підтримувати відповідні кампанії на національному рівні, а також заохочувати держави до створення національних планів і механізмів щодо безпеки журналістів, йдеться в повідомленні.

Конференція у Латвії складатиметься з двох секцій: безпека журналістів і свобода вираження поглядів у часи криз.

Під час першої обговорюватимуть активізацію національних зусиль щодо захисту журналістів, інструменти для цього, виявлення недоліків і прогалин, обмінюватимуться найкращими практиками, а також окреслять дорожню карту для подальших дій.

Також її учасники шукатимуть відповіді на питання:

• Чи був інструмент захисту журналістів і медійників ефективним і чи може він стати моделлю для інших країн–членів Ради Європи?
• Як удосконалити наявні національні інструменти, щоб зробити їх ефективнішими?
• Чи потрібно створювати нові гарантії та інструменти і якими вони можуть бути?
• Що необхідно зробити для підвищення обізнаності й відповідальності в суспільстві щодо ролі журналістів та їхнього захисту?

Під час другої учасники говоритимуть про те, як використовувати наявні інструменти та які нові механізми потрібні для ефективного захисту демократії від інформаційної війни, зокрема про те:

• Наскільки далеко можуть зайти можливі обмеження свободи вираження поглядів; чи є допустимі обмеження ширшими під час воєн і криз?
• Як протидіяти мові ворожнечі під час війни та кризи?
• Як ефективніше застосовувати наявні інструменти для боротьби з дезінформацією та мовою ворожнечі в інтернеті?
• Кого можна вважати журналістом?
• Чи слід поширювати поняття журналіста на блогерів і користувачів соціальних мереж?
• Якої шкоди може завдати дезінформація й пропаганда, просування в інформпросторі наративів з ознаками мови ворожнечі?
• Чи повинні держави переслідувати прославляння та/або заперечення воєнних злочинів у публічному просторі та чи варто чекати на рішення міжнародного трибуналу? Які докази можуть бути використані?
• Як дотримуватися професійних стандартів журналістики, з огляду на те, що медіа перекидають свій медіаконтент в онлайн-середовище.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що в Києві презентували План дій Ради Європи (РЄ) для України, розроблений на основі діалогу з українською владою та іншими суб’єктами відповідно до керівних принципів процесу відновлення України – “Принципи Лугано”.