Рада ухвалила закон про військового омбудсмана
Верховна Рада в другому читанні ухвалила законопроєкт № 13266, що має унормувати роботу військового омбудсмана.
Про це йдеться в картці законопроєкту на сайті парламенту.
Ілюстраційне зображенняСтворення інституції підтримали 283 нардепи, як каже уповноважена президента з права військовослужбовців Ольга Решетилова.
Президент Володимир Зеленський ще наприкінці минулого року призначив Решетилову на цю посаду. Відтоді до неї надійшли тисячі звернень, але повноцінно розпочати роботу було неможливо без закону. Наявні методи впливу не завжди давали бажані результати, тож історії постраждалих у війську продовжували з’являтись у медіа, а частина посадовців звинувачувала обурених такими новинами в роботі на російські спецслужби.
Решетилова раніше ділилася деталями законопроєкту:
- президент призначатиме військового омбудсмана та його заступників;
- Офіс військового омбудсмана створять як допоміжний орган при президентові для здійснення функцій цивільного демократичного контролю в секторі безпеки й оборони, що передбачено в Законі України “Про національну безпеку України”;
- створять порядок подання та розгляду скарг військовослужбовців, порядок проведення перевірок у військових частинах і органах військового управління у зв’язку з порушенням прав військовослужбовців;
- унормують процес підготовки висновків після перевірок та взаємодії військового омбудсмана з іншими держорганами.
“У моделі, яку пропонуємо ми у законопроєкті, прописані повноваження на опрацювання скарг, реагування, проведення перевірок із доступом до військових об’єктів. Це інший принцип роботи, найбільш ефективний в секторі безпеки і оборони”, – казала вона напередодні першого голосування.
На розгляд Ради законопроєкт про військового омбудсмана президент вносив як невідкладний, але нардепам не вперше потрібно багато часу, щоб голосувати за невідкладні ініціативи. Голосування в першому читанні відбулося ще в червні поточного року, а до другого до ініціативи подали сотні правок.
Нагадаємо, що з 2022 року частині українських військовослужбовців, попри обурення громадськості, обмежили право на справедливий суд. Тоді заборонили призначати військовим покарання м’якіше, ніж прописане в статтях про СЗЧ, дезертирство та невиконання наказу, а зараз роздумують, щоб поширити обмеження на непокору.
Правозахисники висловлювали думку, що порушення прав людини у війську – наслідок, зокрема, поганого управління, корупції та відсутності належних і чітких процедур.
Досі до війська потрапляють непридатні до служби, бо лікарські комісії так і не почали працювати ефективно попри зміни. Детальніше за посиланням.
