Рада схвалила в першому читанні законопроєкт про обмін даними з цифрових платформ і оподаткування доходів користувачів
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт № 15111-д, який передбачає автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та їхнє оподаткування. За документ проголосували 234 народні депутати, 22 виступили проти, ще 23 утрималися. Парламент планує доопрацювати документ до другого читання.
Про це йдеться в картці законопроєкту.
Фото: Fintech InsiderТак, народні депутати – члени профільного комітету – підготували законопроєкт, який зобов’яже операторів цифрових платформ (Airbnb, Uber, OLX, Booking тощо) передавати податковій інформацію про доходи українських користувачів. Мета – вивести з тіні діяльність самозайнятих людей, надати їм офіційний статус і збільшити надходження до бюджету. За оцінками Міністерства фінансів, держава зможе отримувати близько 14 мільярдів гривень щороку.
Згідно з документом, ці платформи повинні ідентифікувати “підзвітних продавців” (резидентів України та тих, хто здає нерухомість в Україні), збирати дані про них і щорічно подавати звіти. Оператори-нерезиденти зможуть працювати через спеціальний електронний кабінет. За невиконання вимог передбачено штрафи від 20 до 100 мінімальних зарплат.
Для фізичних осіб – продавців вводять пільговий режим: доходи до 834 мінімальних зарплат (близько 7,2 мільйона гривень на 2026 рік) оподатковуватимуть за ставкою 5%. Дохід від продажу товарів до 2 тисяч євро на рік буде неоподатковуваним. Податковим агентом виступатиме сама платформа – вона утримуватиме податок. Якщо ліміт перевищено, податковий орган сам надсилатиме повідомлення-рішення, декларацію подавати не потрібно.
Законопроєкт також дозволяє самозайнятим особам користуватися пільгою, якщо діяльність на платформі не збігається з їхніми зареєстрованими КВЕДами. Крім того, документ скасує вимогу відкривати спеціальний рахунок і розкривати банківську таємницю.Відносини між платформою та виконавцем особистих послуг не вважатимуть трудовими.
У парламенті пояснюють, що цей законопроєкт Україна розробила в межах своїх міжнародних зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом. Йдеться про виконання положень меморандуму щодо економічної та фінансової політики.
“Ми значно доопрацювали цей текст. Зараз він не стосується вживаних товарів, немає спецрахунків та доступу до банківської таємниці. Це гарна ініціатива, і я з задоволенням її підтримав, а до другого читання ще доопрацюємо”, – підкреслив народний депутат Ярослав Железняк.
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики 7 квітня 2026 року підтримав доопрацьовану версію (реєстр. № 15111-д) і рекомендував Раді ухвалити її за основу. Документ, як зазначається у висновку, враховує європейські стандарти (DPI MCAA та Директиву ЄС) і спрощує багато процедур порівняно з початковим урядовим проєктом.
Водночас Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради висловило зауваження. Експерти вважають, що обмін даними потребує ратифікації міжнародної угоди, а не лише міжвідомчої. Вони також указують на ризики надмірного навантаження на платформи, можливе обмеження доступу українців до сервісів та дискусійність окремого режиму оподаткування саме “через платформу”.
Експерти зауважили, що запропоновані штрафи жорсткі й безальтернативні, а деякі норми можуть створювати колізії з уже чинними правилами оподаткування. До того ж механізм впливу на іноземні платформи, які ігноруватимуть вимоги, видається слабким.
Загалом комітет вважає, що законопроєкт допоможе вивести доходи з тіні та наповнити бюджет, але потребує техніко-юридичного доопрацювання перед другим читанням. Рішення про подальшу долю закону депутати ухвалюватимуть на пленарному засіданні.
Як пише “Радіо Свобода”, міністр фінансів Сергій Марченко під час розгляду документа заявив, що зараз в Україні немає окремого законодавства, яке б регулювало оподаткування доходів із цифрових платформ. За його словами, це впливає на економіку загалом, адже значна частина таких доходів залишається поза податковим обліком.
Він також зазначив, що приблизно 400 тисяч українців заробляють через платформи на кшталт Glovo, Uklon, Bolt і Uber. Переважно це кур’єри та водії. Через відсутність чітких правил ці люди фактично працюють поза податковою системою, а їхні доходи залишаються в тіні.
Марченко пояснив, що законопроєкт пропонує з 1 січня 2027 року запровадити вимоги до операторів цифрових платформ. Вони мають ідентифікувати користувачів, які отримують доходи, і звітувати про ці доходи.
Раніше ZMINA писала, що в лютому Міжнародний валютний фонд визначив податкові кроки, які Україна має здійснити в межах програми фінансування. Уряд і парламент повинні ухвалити частину змін до кінця березня.
Зокрема, Верховна Рада має затвердити пакет податкових заходів на 2026–2027 роки. Документ передбачає запровадження оподаткування доходів із цифрових платформ, зокрема сервісів онлайн-оголошень (приміром, OLX), а також оподаткування міжнародних поштових відправлень.
З 1 січня 2027 року влада має скасувати звільнення від ПДВ для фізичних осіб – підприємців, якщо їхній річний обіг перевищує загальний поріг реєстрації платника ПДВ: наразі він становить 1 мільйон гривень на рік. Уряд розглядає можливість поступово підвищити цей поріг, однак не встановлювати його вище 4 мільйонів гривень.
Серед іншого влада також повинна обмежити можливості для ухилення від податків через спрощену систему оподаткування. Для цього планують уточнити визначення трудових відносин, зменшити практику прихованого працевлаштування, виключити зі спрощеної системи види діяльності з високими ризиками ухилення, обмежити перехід на загальну систему з метою податкової оптимізації та припинити штучне дроблення бізнесу для збереження пільгового статусу.
Щоб зменшити втрати від ухилення від податку на прибуток підприємств, уряд має підготувати відповідні законодавчі ініціативи до кінця червня 2026 року.
Нагадаємо, що за 11 місяців 2025 року в Україні припинили роботу понад 250 тисяч фізичних осіб – підприємців. У середньому ФОП в Україні працює два роки й чотири місяці.
