Рада посилила відповідальність за злочини проти журналістів: чи допоможе це подолати безкарність

Дата: 02 Лютого 2021
A+ A- Підписатися

Верховна Рада ухвалила в цілому закон №3633 “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів”.

Документ підтримав 341 народний депутат, повідомляє ДТ.

Зміни стосуються двох статей Кримінального кодексу України.

Так, за новим законом за вилучення у журналістів зібраних ними матеріалів (стаття 171 ККУ) штрафуватимуть на суму від 8,5 до 17 тисяч гривень. Раніше штраф за таке правопорушення становив 850 гривень.

За спроби впливу на журналіста для перешкоджання виконання ним професійних обов’язків каратимуть штрафом від 17 до 34 тисяч гривень. Раніше за це загрожував штраф у 3,4 тисячі гривень.

Якщо перешкоджає роботі журналістів службова особа або група осіб за попередньою змовою, то за такі дії передбачено штраф від 34 тис. грн до 51 тис. грн або обмеження волі до п’яти років з чи без позбавлення права обіймати певні посади до трьох років.

Також документ передбачає покарання у вигляді від 7 до 14 років позбавлення волі за погрозу журналісту вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням його майна (стаття 345-1). Те саме стосується погроз близьким родичам та членам родини журналіста, умисного заподіяння їм побоїв, легких, середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень у зв’язку з веденням ним законної професійній діяльності, вчинених повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або організованою групою.

Нагадаємо, у першому читанні Верховна Рада ухвалила під час засідання 4 листопада 2020 року законопроєкт №3633 “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів”.

Тоді експерт Центру прав людини ZMINA, правозахисник Володимир Яворський зауважив, що згадані зміни навряд чи допоможуть ефективно подолати безкарність за злочини проти журналістів.

“Головною проблемою є не розмір відповідальності, а те, що справи за цією статтею не розслідуються. За статистикою Верховного Суду, з 2013 по 2018 роки за статтею про перешкоджання журналістам було засуджено лише 17 осіб. Тобто значно ефективнішим було б, якби розмір відповідальності був меншим (адже сам факт кримінальної відповідальності вже є досить суворим заходом), але всі винні справді притягувалися до відповідальності. На жаль, абсолютна більшість повідомлень про скоєння цього злочину залишається без незалежного та швидкого розслідування з боку поліції”, – зазначив експерт.

Схожої думки дотримується і юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров. За його словами, відсутність ефективного, своєчасного і повного розслідування справ, належного розгляду справ у судах, кореляції між суспільною небезпекою події і суворістю покарання зводить нанівець будь-яке посилення відповідальності. А неефективність та несвоєчасність розслідувань призводить до системної безкарності й підвищення небезпеки діяльності журналістів.

Водночас Сафаров вважає позитивним сам факт, що Верховна Рада України приділяє увагу підвищенню безпеки журналістської діяльності, однак посилення покарання діятиме лише в разі його невідворотності.

“Проте саме з невідворотністю в Україні існує найбільша проблема. Зокрема, Офіс генерального прокурора повідомив про дев’ять обвинувальних актів, переданих у 2020 році до суду, це зі 180, зареєстрованих лише у 2020 році, причому 109 з них залишаються на стадії досудового розслідування”, – додав юрист.

Він також нагадав, що безпосередньо до судового розгляду доходить ще менше справ. Відповідно до реєстру судових рішень, українські суди у 2020 році ухвалили чотири вироки за 171-ю статтею ККУ: три обвинувальних і один виправдувальний. Водночас лише один вирок стосувався подій, які відбулись у 2020 році, всі інші стосувалися випадків попередніх років.

Щодо статті 345-1 ККУ, то реєстр судових рішень містить лише два судових вироки за цією статтею. Водночас жоден з цих вироків не стосується подій 2020 року.

“Тож зосередження уваги народних депутатів України на посиленні відповідальності за злочини без посилення нагляду за правоохоронними органами, можливо, без посилення відповідальності слідчих за бездіяльність або неправомірне закриття розслідувань злочинів проти журналістів не матиме належного ефекту”, – сказав Алі Сафаров.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: