“Проти війни”, але і досі в армії: що сталося з російськими військовими, чиї перехоплені розмови опублікувала The New York Times

У вересні минулого року видання The New York Times опублікувало матеріал з перехопленими розмовами російських військових. У тексті не було реальних імен, а також будь-якої інформації, яка б розкрила особи цих людей. Проте співробітники російського видання “Медіазона” помітили, що в програмному коді матеріалу залишилися номери телефонів військових, а подекуди навіть їхні прізвища. Видання ідентифікувало 13 із 20 своїх співвітчизників, про яких ішлося в матеріалі  NYT, і зв’язалося з ними. Понад пів року тому військові в перехоплених розмовах жалілися на російську владу, обирали, який телевізор краще вкрасти, та зізнавалися у вбивствах цивільних. Зараз вони це заперечують та “не можуть згадати” всіх подій. 

Коротко переказуємо матеріал видання “Медіазона”. 

“Награбоване все залишив, точніше, закопав”. Сергій, досі у війську

Російський контрактник Сергій (ім’я змінено) телефонував своїй дівчині з території України в березні минулого року. Зокрема, він розповідав, як його товариші по службі крали побутову техніку.

“Вони як дикошарі – усе пруть. Телевізори, м’ясорубки, шурупокрути, валізи, – говорив військовий дівчині. – Два хлопці взяли телевізори розміром з наше ліжко”.

Майже через рік після цієї розмови Сергій заявив журналістам “Медіазони”, що техніку забирали через “стадне почуття”.  

“Там був склад з новими телевізорами та іншою технікою. Ходити туди було однією з розваг”, – згадує чоловік. 

У перехоплених розмовах Сергій говорив дівчині, що упаковує пилосмок. Також одного разу пропонував їй обрати телевізор: “LG чи Samsung?” 

Проте за деякий час командир заборонив солдатам відправляти кудись “здобич”, каже військовий:

“Я позбавився всього цього ще до заборони командира… Награбоване все залишив, точніше, закопав”. 

Окрім мародерства, Сергій розповідав близьким і про вбивства. Зокрема, в одній з розмов з дівчиною військовий зазначав, що їхнє керівництво наказало вбивати всіх цивільних, яких вони зустрінуть, – щоб ті не здали позиції росіян.

“Я і так уже став убивцею. Я не хочу вбивати людей, яких ще й в очі бачитиму”, – говорив чоловік.

Сергій також розповідав, що за наказом командира вони застрелили в лісі трьох цивільних, які проходили повз військових. 

“Ми їх затримали, роздягли та перевірили весь їхній одяг. Далі вирішували, що з ними робити: відпускати чи ні? Якщо ми їх відпустимо, вони можуть здати нашу позицію. Тож було вирішено застрелити їх у лісі”, – згадував росіянин.

На питання дівчини, чому цивільних не взяли в полон, Сергій відповів, що їх “довелося б годувати, а військовим і самим їжі не вистачало”.

Майже за рік після тих подій у розмові з журналістами Сергій став заперечувати свою причетність до вбивств:

“Ситуація була така: на моїх очах трьох узяли в полон та повезли. Нам сказали, що їх відвезли та навряд відпустять. Цивільні чи ні – я точно не можу сказати, занадто далеко було. Я їх уже роздягнутими бачив”.

Минулого року військовий розповідав матері про гори трупів у цивільному одязі, що лежать у лісі. У цьому ж лісі, за його словами, розташовувався й штаб дивізії. Журналістам чоловік заявив, що його підрозділ у цих убивствах участі не брав.

Сергій був в Україні до осені 2022 року. У розмові зі ЗМІ він зазначив, що вважає цю війну злочинною та смертельною, проте накази керівництва він “не міг не виконувати” тоді.

“Нас залякали в’язницею. Я просто хотів усе перетерпіти та повернутися додому живим. Звісно, я міг у юриста запитати, але там було не до цього, ми мало спали й узагалі з рідними поговорити для мене було важливіше. Загалом, я про це навіть не думав”, – розповів росіянин.

Наразі він і досі служить в армії РФ: не зміг розірвати контракт через оголошену мобілізацію. 

“Я точно такого не міг сказати”. Едуард, звільнився зі служби

Едуарду Ільтерякову 27 років, мінімум вісім з яких він служив за контрактом в армії РФ. 16 березня 2022 року чоловік зателефонував своїй дружині з території Київської області та говорив, як сильно хоче додому:

“Я так уже втомився боятися всього. Відвезли кудись, сидимо. Чого чекаємо? Поки перевалять усіх, чекаємо”.

Проте тепер Едуард заперечує, що на записах його голос, а сам він нібито ніколи не був у подібній ситуації та “не міг говорити такого”.

На перехоплених записах також є розмова подружжя про те, що чоловік більше не хоче служити:

“Приїду – більше ніякої армії. Можливо, ще до Сирії з’їжджу – квартиру купимо”.

Та російським журналістам він сказав, що служив у Сирії ще до того. Цей факт, на його думку, підтверджує, що на записі не він.

Едуард підтвердив, що зайшов на територію України з боку Білорусі та якийсь час перебував у Бучі. Проте, коли журналісти почали питати його про можливі воєнні злочини, чоловік став заперечувати свої слова:

“Я навіть не знаю, де розташована Буча. Ми виконували свої завдання, де саме? У місті чи не в місті? Нам нічого не доповідали”.

Крім того, у розмові з російським медіа він заперечував самі факти воєнних злочинів у Бучі.

“Не знаю, звідки такі історії про Бучу. Ми, навпаки, там допомагали людям, нас усі вітали. А щоб хтось там когось убивав – уперше чую”, – сказав Едуард.

За його словами, контракт із військом він не продовжував.

“Не турбуйте мене цим”

Решта чоловіків та їхніх рідних, яких ідентифікували російські журналісти, відмовилися коментувати аудіозаписи.

Так, Тетяна, дружина солдата Івана Миронова з Рубцовська, заявила, що виросла в родині військових і знає, що справи, пов’язані з армією, – це державна таємниця. Тому, зазначила вона, подружжя навіть не обговорювало телефоном те, що стосується війни в Україні.

Проте минулого березня в розмові з чоловіком, що був тоді на території України, вона розповідала, як багато загиблих привозять до міста:

“Ваню, труни йдуть та йдуть до нас. Одного за одним ховаємо. Це жах якийсь”.

Майже всі, з ким зв’язалися російські журналісти, саме від них уперше почули про матеріал The New York Times. Дехто з військових навіть не підозрював, що їхні розмови можуть прослуховувати. 

Тетяна Кожевина, мати солдата Костромського полку Івана Кожевина, єдина сказала журналістам, що бачила публікацію аудіозаписів раніше. Проте вона попросила не турбувати її цим питанням. 

Загалом, “Медіазона” підтвердила, що принаймні 13 із 20 військових, чиї розмови опублікувала The New York Times, живі, частина з них досі служить в армії Росії.

Нагадаємо, від початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України ООН зафіксувала 21 965 цивільних жертв. Понад 8 тисяч з них – убиті.

За інформацією ЗМІ, Міжнародний кримінальний суд готується відкрити дві справи щодо воєнних злочинів російських військових в Україні. Одна стосуватиметься навмисних обстрілів росіянами цивільної інфраструктури, інша – примусового вивезення  українських дітей.