Прокуратура АРК розповіла, які воєнні злочини в Криму розслідує СБУ
Служба безпеки України розслідує воєнні злочини Росії стосовно незаконного призову громадян України до Збройних сил РФ, зміни демографії Криму та незаконного відчуження майна фізичних і юридичних осіб.
Про це сказав прокурор Автономної Республіки Крим Ігор Поночовний під час експертного обговорення “Правосуддя заради майбутнього: правовий шлях для України в умовах збройного конфлікту”, передає кореспондент видання ZMINA.
Ігор ПоночовнийЗа його словами, СБУ Автономної Республіки Крим наразі працює над розслідуванням злочинів, аналогів яким немає в Кримінальному кодексі.
“Йдеться, зокрема, про насильницьке переміщення населення з тимчасово окупованого Криму. Ми називаємо цей процес колонізацією. Це важлива для нас справа, адже Росія ставить собі за мету змінити демографічний склад населення, видворивши з півострова якомога більше проукраїнського населення, і заселити його своїми громадянами, щоб у майбутньому не виникало думки, що в Криму є щось українське”, – сказав Ігор Поночовний
Окрім цього, СБУ АРК розслідує такі воєнні злочини, як незаконний призов громадян України до російської армії, привласнення публічної та приватної власності.
Він додав, що кримінальні провадження лягають в основу інформаційних повідомлень до Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі. Загалом суд отримав сім таких повідомлень і готує нові документи.
Ігор Поночовний розповів про складнощі в розслідуванні такої категорії справ. За його словами, Україні потрібна допомога МКС, оскільки Росія не видає своїх громадян, підозрюваних у воєнних злочинах, з обґрунтуванням, що “це може зашкодити суверенітету РФ”.
“Хоч Інтерпол публічно заявляє, що готовий до співпраці та затримання воєнних злочинців, але в реальності він усунувся від цього. Від українського бюро Інтерполу ми отримуємо відписки, що, мовляв, переслідування політичне, заборонене циркулярами, що це конфлікт між Росією та Україною і він не втручатиметься в нього. І це в той час, як воєнні злочинці вільно подорожують по світу і пропагують незаконну діяльність, яку вони чинять у Криму”, – розповів прокурор.
Постійний представник президента в АРК Антон Кориневич наголосив, що Україна має зробити домашнє завдання, ухваливши концепцію перехідного правосуддя та відповідне законодавство, що має систематизувати міжнародні злочини в Кримінальному кодексі та зрештою сприяти ефективному переслідуванню міжнародних злочинців.
“У Кримінальному кодексі має бути окремий розділ “Злочини проти основ міжнародного права”, що включатиме чотири категорії таких злочинів: геноцид, злочин проти людяності, воєнний злочин та злочин агресії. Ці злочини мають розташовуватись у Кримінальному кодексі окремо не тільки тому, що це правильно з теоретичної точки зору, а й тому, що в правоохоронців та суддів має бути чітке розуміння, що ці чотири злочини тяжчі, ніж інші злочини в кодексі, і тому вони ось так згруповані. Тож відповідальність має бути серйозніша. Тут не може бути амністії, помилування та застосування строків давності”, – пояснив Антон Кориневич.
Постпред президента підкреслив, що Україна має стати членом МКС, ратифікувавши Римський статут.
Як відомо, Україна підписала Римський статут у 2000 році, однак наступного року Конституційний Суд визнав ратифікацію документа неможливою до моменту внесення необхідних змін до Конституції України.
Після Євромайдану та російської агресії Верховна Рада двома деклараціями визнала юрисдикцію суду в подіях Євромайдану та на тимчасово окупованих територіях України.
Ратифікація Римського статуту дозволяє державі висувати пропозиції та голосувати щодо змін до правил, якими керується суд, зокрема Римського статуту, елементів злочинів та правил процедури доказування. Окрім цього, членство в суді дає право забезпечувати нагляд за діяльністю суду, зокрема за президією, прокурором і секретаріатом. Також країни-члени МКС мають право ініціювати розгляд питань про відсутність співпраці, визначати та обирати прокурора й суддів суду, розглядати та визначати бюджет і майбутнє МКС.
