Правозахисники закликали Зеленського та РНБО погодити із законами інтернет-санкції

Громадські організації закликають президента України та РНБО забезпечити законність і прозорість під час застосування санкцій до інтернет-ресурсів.

Відповідну заяву опублікували на сайті Лабораторії цифрової безпеки. 

На початку квітня Служба безпеки України запропонувала продовжити санкції щодо російських соціальних мереж “Одноклассники” та “ВКонтакте” ще на три роки. За даними служби, вони зафіксували тисячі випадків розміщення деструктивного контенту на цих платформах і за три роки зареєстрували майже 100 кримінальних проваджень стосовно власників та адміністраторів антиукраїнських спільнот у цих соцмережах.

Активісти закликали відповідальних за подовження заборони погодити наявний санкційний механізм щодо вебсайтів та соціальних мереж не тільки з міжнародним законодавством у сфері прав людини, але й з Конституцією України. Вони нагадали, що: 

• Заборона інтернет-провайдерам надавати послуги з доступу користувачам інтернету до ресурсів / сервісів, зокрема субдоменів, як спосіб обмеження прав і свобод людини не відповідає конституційним вимогам і є виявом необмеженої дискреції державної влади. Така санкція не міститься в переліку обмежувальних заходів, визначених Законом “Про санкції”, а інше законодавство не передбачає механізмів заборони інтернет-провайдерам надання послуг за рішенням РНБО (які є обов’язковими лише для органів виконавчої влади).
• Досі відсутня законодавчо визначена процедура, підстави і механізми формування списків вебсайтів для блокування та застосування такого положення Закону України “Про санкції”, як “інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом”. Тобто ці пункти порушують принцип “правової визначеності”: жодна особа не може передбачити, через які діяння або рішення вона може потрапити до санкційного списку, і в такий спосіб позбавлена можливості передбачати наслідки своїх дій. Незрозумілий характер і підстави для формування списків для блокування надає діям влади ознак свавілля. 
• Прямо суперечить нормам частини 2 статті 1 Закону України “Про санкції” застосування обмежувальних заходів до громадян України та юридичних осіб – резидентів, які не перебувають під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи – нерезидента. Відповідно до цієї статті, такі заходи можуть застосовуватися виключно до іноземців, нерезидентів, осіб без громадянства або суб’єктів, які ведуть терористичну діяльність. Останнє має бути встановлено в судовому порядку, оскільки йдеться про скоєння злочину, який потребує розслідування та притягнення винних осіб до відповідальності.
• Відповідно до міжнародних стандартів, зокрема практики Європейського суду з прав людини, повне блокування інформаційних ресурсів має бути винятковим заходом та застосовуватися виключно за умов наявності достатніх правових меж, що забезпечують як жорсткий контроль за сферою заборон, так і ефективний судовий нагляд, щоб запобігти будь-яким зловживанням владою. Обидва елементи відсутні в чинному порядку застосування санкцій. 
• Стаття 3 Закону “Про санкції” передбачає, що їх застосування має ґрунтуватися на принципах законності, прозорості, об’єктивності, відповідності меті та ефективності. Однак aні прозорих критеріїв щодо визначення підстав для блокування конкретних інформаційних ресурсів, aні інформації щодо офіційного оцінювання результатів (ефективності) впроваджених обмежень доступу досі не було оприлюднено.

Також чинний механізм обмеження доступу до інформаційних ресурсів за рішенням РНБО створює серйозні загрози зловживань та порушення прав людини на отримання та поширення інформації, що гарантується статтею 34 Конституції України. 

Голова СБУ Іван Баканов вніс на розгляд РНБО пропозицію продовжити блокування, адже, за його словами, за період дії санкцій українських користувачів у цих соцмережах поменшало втричі, а тому це значно звузило цільову аудиторію, на яку спрямовано інформаційні операції російських спецслужб. Активісти заявляють, що на сьогодні немає підстав стверджувати, що запроваджені санкції усунули загрозу російської пропаганди або значно сприяли створенню безпечнішого національного інформаційного простору. Відомо, що 20 українських провайдерів не блокують навіть половини сайтів зі списку заборонених.

Правозахисники закликали президента Володимира Зеленського та РНБО ініціювати зміни до законодавства, щоб гарантувати дотримання законності, обґрунтованості та пропорційності санкцій щодо інформаційних ресурсів та забезпечення незалежного судового контролю від зловживань. Окрім цього, вимагають забезпечити ефективний діалог з експертами та правозахисниками, щоб вони могли гарантувати дотримання прав людини в ініціативах, спрямованих на протидію російській агресії. Додатково РНБО просять зобов’язати щокварталу проводити оцінювання ефективності застосування санкцій з обов’язковим оприлюдненням результатів такого аналізу.

Нагадаємо, що 15 травня 2017 року тодішній президент Петро Порошенко ввів у дію перше рішення РНБО про санкції, яке, зокрема, містить “заборону інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі інтернет до ресурсів”, серед яких популярні соціальні мережі “Вконтакте”, “Одноклассники”, сервіси Яндекса, Mail.ru та ін. Згодом запровадили ще два рішення РНБО, які вимагали блокувати інформаційні сайти так званих “ДНР” та “ЛНР” у Криму, а також на три роки заборонили на території України діяльність кількох російських інтернет-компаній, онлайн-магазинів, сервісів та книжкових видавництв.

Юридичний аналіз економічних санкцій у цій частині, підготований коаліцією “За вільний інтернет”, свідчить, що вони не відповідають українському та міжнародному законодавству. Українські правозахисні та медійні організації неодноразово закликали відмовитися від неправомірних обмежень інтернету та використовувати законні й прозорі способи боротьби з російською пропагандою та кібератаками.

У 2018 році експерти проєкту “Інтернет Свобода” розповіли про те, як в Україні судять за дописи у вконтакті та однокласниках.