Правозахисники зафіксували спад хвилі гомофобних петицій на захист традиційних цінностей

Кампанія електронних петицій та звернень з боку місцевих рад до державної влади з гомофобними вимогами щодо так званого захисту традиційних цінностей іде на спад.

Таких висновків дійшли експерти правозахисного ЛГБТ-центру “Наш світ” у своєму новому звіті.

Марш рівності в Києві, 2019 рік

Уже кілька років поспіль в Україні триває кампанія “на захист традиційної сім’ї”, розгорнута гомофобними релігійними активістами, в межах якої місцеві ради розглядали та ухвалювали шаблонні звернення до центральної влади з вимогами обмежити права та ігнорувати інтереси ЛГБТ-людей, розповідають правозахисники. 

Так, наприклад, у Сумах депутати декілька разів зверталися до президента, Кабміну, парламентарів та РНБО спочатку з проханням вилучити з Трудового кодексу та інших документів чи проєктів законів будь-яке згадування про “сексуальну орієнтацію” та “ґендерну ідентичність”, а згодом захистити інститут сім’ї.

У 2019 році, як зазначають автори звіту, таких звернень з боку місцевих рад не було. 

Водночас у травні в Чернівцях місцева влада заборонила проводити Фестиваль рівності. 

“Автор рішення, депутат фракції “Рідне місто” Анатолій Чесанов, заявив, що хоча його пропозиція, можливо, порушує права людини, але “суспільство до цього поки що не готове” і він, як православний християни, вимагає заборони проведення “гей-парадів”, – розповіли правозахисники. 

У звіті експерти згадали про кричущі випадки гомофобії, які сталися за пів року. Зокрема, історію про вчительку однієї зі львівських шкіл, яка розповідала учням про нібито небезпеку, яку становлять для суспільства представники ЛГБТ-спільноти, а саме про те, що після відвідування туалету разом з гомосексуалами можна померти. 

Фахівці правозахисного центру пригадали й гомофобний рейд поліції в Дніпрі, який відбувся у квітні, а також пост у фейсбуку заступника Сумського міського голови Максима Галицького, який закликав відправляти ЛГБТ-українців до концентраційних таборів. 

Відомо, що досі у своїй країні ЛГБТ-українці стикаються з виявами дискримінації в навчанні, роботі та звичайному житті. Хоча більшість громадян доброзичливо ставиться до представників, наприклад, інших національностей, але у більш ніж половини з них ЛГБТ-люди викликають настороженість. 30% опитаних не готові приймати у своєму житті гомосексуалів, але готові бути толерантними, якщо представник ЛГБТ-спільноти є туристом (37%), колегою по роботі (14,8%) та сусідом (13,8%). Водночас, за словами експертів, негативне сприйняття українцями ЛГБТ-співгромадян спричинене тим, що лише 4,9% опитаних мають серед своїх знайомих геїв, лесбійок, бісексуалів або трансґендерів.