У Вінниці правозахисники провели акцію на підтримку політв’язнів Кремля

Дата: 01 Жовтня 2019
A+ A- Підписатися

Сьогодні у Вінниці відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів. На Європейській площі правозахисні організації встановили 86 капканів – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії й окупованого Криму.

Про це повідомляє “Зміна“.

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Водночас окупаційна влада почала політично мотивоване переслідування українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

7 вересня відбулося повернення до України 11 політв’язнів та 24 військовополонених моряків. Це значна перемога для країни, проте, за словами голови Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, було звільнено лише частину бранців Кремля.

86 політв’язнів досі утримуються в російських тюрмах та в окупованому Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їхнє світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили в плануванні “диверсій, “терактів, щоб створити картинку для російської пропаганди“, – розповідає Тетяна Печончик.

Тетяна Печончик та Петро Вигівський

У Вінниці активісти акції “В’язні Кремля” розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які перебувають у Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах лежать речі, які символізують особистий одяг та взуття бранців Кремля. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бирка з написом “Сделано в Кремле”.

Окупація Криму супроводжується систематичними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більш ніж 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено в межах “антиекстремістського” законодавства РФ.

Більшість політв’язнів – це кримські татари, – розповідає колишній політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров. Після окупації кримськотатарський народ зіткнувся з масовим переслідуванням, роботу Меджлісу кримськотатарського народу було заборонено, а багато активістів потрапили за ґрати”.

Зокрема, до списку політв’язнів потрапили правозахисник Емір-Усеїн Куку, який був членом Контактної групи з прав людини в Ялті, Сервер Мустафаєв – координатор “Кримської солідарності”, громадянські журналісти Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Наріман Мемедемінов та інші активісти ініціативи “Кримська солідарність”.

Серед них і кримськотатарський активіст Сейран Салієв. Коли в травні 2016 року в Бахчисараї розпочався рейд, він побіг до мечеті і через мікрофон поінформував населення про те, що в домівках чотирьох кримських татар ідуть обшуки, закликав не залишатися осторонь. Сейрана затримали в адміністративному порядку, але й після цього він продовжував вести громадську діяльність. У жовтні 2017 року Салієв був заарештований разом з п’ятьма іншими жителями Бахчисарая і звинувачений у тероризмі, йому загрожує до 20 років ув’язнення.

Дружина Сейрана Салієва Муміне теж активістка об’єднання “Кримська солідарність”. Її ініціатива “Кримське дитинство” допомагає двом сотням кримських дітей, чиїх батьків окупаційна влада переслідує за політичними мотивами.

Ми з чоловіком займали активну позицію в житті кримськотатарської спільноти і після початку репресій простягнули руку допомоги постраждалим сім’ям, стали відвідувати судові процеси, писали про переслідування на своїх сторінках у соціальних мережах. Після того як заарештували і мого чоловіка, я включилася в правозахисну діяльність ще більше“, розповідає Муміне Салієва.

Муміне Салієва

Вона і сама стала жертвою переслідування, після того як 30 травня російські силовики в Джанкої та Бахчисараї заарештували її та іншу активістку Лутфіє Зудієву, звинувативши їх у “демонстрації забороненої символіки”. Пізніше обох жінок відпустили, відкривши адміністративні справи.

Правозахисники наголошують: українцям, які зараз перебувають за ґратами через сфабриковані Росією справи, важлива підтримка. У Вінниці всі перехожі мали змогу доєднатися до акції та написати листа чи підписати листівку для в’язнів Кремля. На події також працював інформаційний намет, де поширювалася спеціально створена до акції тематична газета з історіями політв’язнів.

“Якщо ви почули історії заручників Кремля та запитуєте себе, що можна зробити, запрошуємо вас приєднатися до кампанії #SaveOlegSentsov. Незважаючи на те що Сенцова звільнено, кампанія продовжується, щоб далі підтримувати інших політв’язнів і полонених. Ми організовуємо акції в усьому світі, інформуємо міжнародні організації, проводимо марафони написання листів політв’язням, контактуємо через соціальні мережі із членами ПАРЄ та Європарламенту. Кожна людина може зробити свій внесок. Введіть хештег #SaveOlegSentsov у фейсбуці прямо зараз та знайдіть нашу сторінку. Підпишіться на неї, щоб мати можливість долучатися до колективних дій”, – зазначила активістка глобальної акції #SaveOlegSentsov Анастасія Нагірняк.


Вінниця – дев’яте місто з 10 в регіональному турі “В’язні Кремля” на підтримку українських політичних ув’язнених, які перебувають у тюрмах Росії і окупованого нею Криму. Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, “Крим-SOS”), кампанія #SaveOlegSentsov, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. Метою акції є привернення уваги громадськості до українських політичних в’язнів, яких утримує російська влада, зокрема кримських татар. Однією з головних ідей проведення акцій є підтримка самих політв’язнів та їхніх родин і вияв солідарності.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: