Як Росія сфальсифікувала ялтинську справу “Хізб ут-Тахрір”: аналізують правозахисники
Ані перша, ані апеляційна інстанції в Росії не були зацікавлені в змагальності сторін та об’єктивності, розглядаючи так звану ялтинську справу “Хізб ут-Тахрір”. Водночас слідство не надало суду правдивих доказів злочину, визнаних міжнародним правом, та доказів причетності фігурантів до “Хізб ут-Тахрір”, підготування терористичних актів чи ж бо спроби насильницького захоплення влади.
Про це 23 червня під час онлайн-брифінгу заявили адвокати шістьох затриманих громадян України та правозахисні організації, передає кореспондент видання ZMINA.
Захист вважає, що експертизу робили зі стенограми ФСБ, адже диск, де начебто були зафіксовані розмови фігурантів під час судового засідання 2018 року, не відкрився.
“Найімовірніше, оперативний супровід передав експертам готову стенограму. Це зрозуміло з того, що експерти ідентифікують осіб, що говорять. Вони не продивилися відео і не визначили змісту розмов, а ідентифікували натомість Інвера Бекірова, Мусліма Алієва та Еміра-Усеїна Куку. Водночас експерти не були знайомі з цими людьми. Вони не отримували матеріалів справи та не могли визначити цих осіб за відео”, – сказав адвокат міжнародної правозахисної групи “Агора” Сергій Локтєв, який захищає кримського правозахисника Еміра-Усеїна Куку.
“Зрештою це підтвердилося під час судового засідання, коли слідчий сказав, що непроцесуально передав якісь стенограми. Водночас саме їхнє передання не зафіксовано процесуально та не відображено в матеріалах кримінальної справи. Цієї ж стенограми немає в постанові про призначення судової експертизи. Сама керівниця експертного центру Олена Казімовина сказала, що їй процесуальні права слідчий пояснив телефоном”, – додав правозахисник.
Окрім цього, сторона захисту вказує на фальсифікацію частини матеріалів кримінальної справи оперативними службами. Йдеться про відеофайли, які, як стверджує російське слідство, отримано з ноутбука правозахисника Еміра-Усеїна Куку.
Сергій Локтєв звертає увагу, що ці файли не були внесені до обвинувального висновку. Під час судового слідства завдяки властивостям файлів було з’ясовано, що їх створили після того, як ноутбук вилучили, запакували та запечатали оперативні служби. Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону 2019 року відмовив вилучити цей ноут із матеріалів кримінальної справи з мотивацією, що для цього немає обґрунтування. У вироку перша інстанція також не відбила факту фальсифікації частини кримінальної справи.
Також російські слідчі відхили клопотання адвоката Олександра Попкова допитати свідків сторони захисту, а саме Мемодінова.
“Крім того, цей свідок у ЗМІ звинуватив оперативника ФСБ Олександра Компанійця, який погрожував посадити його, у фабрикуванні кримінальної справи. Ми цю публікацію в ЗМІ додаємо і просимо допитати свідка, надавши йому відповідний імунітет, щоб він без побоювань міг в’їхати до Росії для допиту його як свідка сторони захисту. Однак слідство відмовило в цьому. У таких клопотаннях відмовила навіть апеляційна інстанція”, – розповідає Сергій Локтєв.
“Я їм (прокурорам. – Ред.) кажу, що Кримінально-процесуальний кодекс передбачає безпосереднє вивчення доказів та допит свідків. Сторона захисту не може замінити собою органи досудового розслідування, адже в адвокатів немає цієї функції. А прокурор читає мантру: все законно, обґрунтовано і не підлягає задоволенню. Це яскравий приклад відсутності безсторонності в суддів та бажання розібратись у справі”, – додав захисник.
Тим часом міжнародні правозахисні організації Human Rights Watch і Amnesty International закликають генпрокурора Росії Ігоря Краснова звільнити незаконно утримуваних громадян України. Водночас Amnesty International закликає небайдужих долучитися до акції на захист політв’язнів.
Amnesty International, яка стежила за всіма етапами досудового розслідування та судового розгляду справи, визнала фігурантів в’язнями сумління. Вона відзначає низку грубих порушень прав людини, зокрема права на справедливий суд.
За словами прессекретарки Катерини Мітєвої, обвинувачення не надало суду правдивих доказів злочину, визнаних міжнародним правом, та доказів причетності до “Хізб ут-Тахрір”, підготовки терористичних актів або спроби насильницького захоплення влади.
“Усі затримані громадяни України – цивільні, а отже, Росія не мала б розглядати їхню справу у військовому суді. Ба більше, протягом 2017–2018 років їх незаконно етапували з окупованого Криму до Ростова-на-Дону, що є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, оскільки Четверта Женевська конвенція забороняє країні-окупанту вивозити в’язнів з окупованої території”, – сказала прессекретарка Amnesty International.
За словами Тетяни Локшиної, заступниці директора європейського та центральноазійського відділення Human Rights Watch, слідчий зізнався, що він не встановив керівних осіб начебто “терористичної організації”.
“Зовсім не зрозуміло, хто вони, як підсудні отримували інструкції, що за інструкції вони отримували. Обвинувачення взагалі нічого не довело. Навіть коли суд запитав, які підсудні планувати вчиняти акти насильства, то обвинувачення не спромоглося назвати ані зміст, ані деталі цього плану”, – сказала вона.
“Слідство навіть не знайшло патронів, зброї чи вибухівки у фігурантів справи. Справу побудували на суб’єктивній думці одного експерта, що призведе до тяжких наслідків, адже вони отримають від 10 років ув’язнення”, – додав Сергій Локтєв.
Заступниця постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева повідомила, що представництво президента бачить системні порушення в Криму. За її словами, Росія переслідує нелояльні до неї етнічні групи населення на території півострова, які не сприйняли окупації та протидіяли їй.
“Для переслідування інакодумства Росія використовує різні форми тиску, вичавлювання нелояльного населення з Криму та заміщення його своїм населенням з території самої Росії. Поряд із вбивствами, тортурами, насильницькими викраденнями, обшуками вкрай активно використовують політично вмотивоване кримінальне переслідування. Станом на сьогодні Росія утримує 94 політичних в’язні. 72 із них – кримські татари. Ми вже можемо говорити про переслідування етнічної та релігійної групи, що за міжнародним кримінальним правом можна кваліфікувати як злочин проти людяності”, – розповіла Таміла Ташева. Вона зауважила, що такі кримінальні справи РФ використовує для пропаганди.
Нагадаємо, Апеляційний військовий суд російського міста Власіха Московської області розглядає скаргу на вирок фігурантам ялтинської справи “Хізб ут-Тахрір”. ЗМІ повідомляють, що на засідання 22 червня прибули дипломати з представництва Європейського Союзу, посольства Королівства Нідерландів та посольства України в Росії.
Як відомо, Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону 12 листопада 2019 року засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів ялтинської справи “Хізб ут-Тахрір”. Згідно з рішенням суду, Мусліма Алієва засудили до 19 років ув’язнення, Інвер Бекіров дістав 18 років, Емір-Усеїн Куку – 12 років, Вадим Сірук – 12 років, Арсен Джеппаров – сім і Рефат Алімов – вісім років.
Міністерство закордонних справ України назвало вирок російського суду ганебним та висловило протест проти нього.
Обвинувачених у цій справі окупаційна влада затримала в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”.
