Таємне голосування за Омбудсмана та перевірка на доброчесність: що передбачає новий законопроєкт

Дата: 09 Квітня 2020
A+ A- Підписатися

Зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт №3312 може внести зміни до роботи українського Омбудсмана, зокрема він дозволить громадським організаціям впливати на вибір кандидатури Уповноваженого та перевіряти його доброчесність, а голосування за кандидатів зробить таємним, щоб усунути будь-які політичні домовленості.

Про це йдеться в тексті документа, внесеного напередодні депутатом Тарасом Тарасенком та опублікованого на сайті парламенту. 

Офіс Омбудсмана в Києві

Згідно з текстом документа, проєкт закону передбачає перелік державних органів, діяльність яких не може бути предметом індивідуальної скарги до Уповноваженого. Серед них: президент України, парламентарі, урядовці, а також судді Конституційного та інших судів.

Такий виняток, за словами депутата Тарасенка, необхідний з огляду на статус цих органів, однак він наголошує, що цей крок не означає відсутності впливу Омбудсмана на них.

Щодо кандидатів на посаду Уповноваженого, то Тарасенко пропонує змінити в чинному законі норму про 40-річний вік як обов’язкову умову для отримання цієї посади. Нардеп вважає, що наймолодшому кандидату має бути 35 років. Окрім цього, майбутній Омбудсман повинен мати високу професійну репутацію та відповідати критерію доброчесності.

Не зможуть стати Уповноваженим особи, які  протягом останніх п’яти років працювали в органах прокуратури, МВС, СБУ та інших правоохоронних установах. Причиною такої заборони є те, що ці люди, на думку Тарасенка, не можуть повною мірою виконувати функції Омбудсмана, адже його робота заснована на “людиноцентричному принципі”.

Автор законопроєкту пропонує дозволити висувати кандидатів на посаду Уповноваженого не тільки голові парламенту та депутатам, як це відбувається зараз, але й “об’єднанням,  які здійснюють правозахисну діяльність”. Зробити це вони зможуть, зареєструвавши електронну петицію.

Залучити правозахисників Тарасенко пропонує і до перевірки доброчесності кандидатів. Робити це вони мають у спеціально створеній при парламентському комітеті громадській раді. Її члени аналізуватимуть інформацію про кандидатів, а після цього надаватимуть висновки комітету.

Щоб усунути можливі політичні домовленості, які виникають довкола посади Омбудсмана, Тарасенко пропонує зробити голосування за кандидатів у залі Верховної Ради таємним.

Чинна Омбудсман Людмила Денісова в день призначення на посаду Уповноваженої

Згідно із законопроєктом, в Омбудсмана мають з’явитись і нові повноваження і 21–22 жовтня 2015 року в Києві відбулася міжнародна конференція "Роль національних інституцій з прав людини у конфліктних і постконфліктних ситуаціях". У результаті обговорення ролі уповноважених з прав людини у вказаних ситуаціях було ухвалено Київську декларацію "Роль національних інституцій з прав людини у конфліктних і постконфліктних ситуаціях". Саме на неї посилається Тарасенко, обґрунтовуючи ці повноваження. , пов’язані з внутрішнім або міжнародним збройним конфліктом на території України. Так, він має реагувати на порушення прав і свобод людини, незалежно від того, якою стороною конфлікту вони були вчиненні.

Також Уповноважений має оцінювати стан дотримання прав і свобод людини, враховуючи норми гуманітарного права під час конфлікту та після його закінчення. Водночас робити це Омбудсман має об’єктивно та безсторонньо. Щоб спілкуватися з особами, які представляють сторони конфлікту, Омбудсман має співпрацювати з громадськими об’єднаннями та міжнародними організаціями. 

Окремим пунктом Тарасенко пропонує прописати те, що Омбудсман має сприяти здійсненню перехідного правосуддя, яке б відповідало міжнародним стандартам, та займатися розробленням заходів, необхідних для запобігання збройним конфліктам у майбутньому.

Як і зараз, Омбудсман має захищати права переселенців, а додатково – сприяти забезпеченню права на правду, пов’язаного з конфліктом. Результати своєї роботи в цій сфері Уповноважений має презентувати під час щорічної спеціальної доповіді.  

Автор проєкту також пропонує розробити чіткий порядок реагування Уповноваженого на скарги щодо порушень прав людини й основоположних свобод. Для цього зміни треба внести до самих вимог скарги та в підстави для відмови у відкритті провадження. Тарасенко хоче пояснити в законі, чим є зловживання правом на звернення до Уповноваженого, і окреслити строки здійснення провадження.

Водночас результати проваджень, відкритих за індивідуальною скаргою, дають Уповноваженому право внести припис про усунення порушення, який має обов’язковий характер. За невиконання цього припису Омбудсман зможе просити про дисциплінарну відповідальність порушника.

У законопроєкті Тарасенко порушує й питання фінансування діяльності Омбудсмана та пропонує передбачити, що скоротити кошторис витрат Уповноваженого можна не більше ніж на відсоток від тої суми, на яку скорочують кошторис Верховної Ради, Кабміну або президента порівняно з попереднім фінансовим роком.

Як відомо, чинну Уповноважену Верховної Ради з прав людини Людмилу Денісову обрали на цю посаду в травні 2018 року. Тоді правозахисні організації та міжнародні партнери України виступили з протестом щодо такого призначення і зверталися до спікера ВРУ та народних депутатів з вимогою перезавантажити процес обрання Омбудсмана та провести прозорий конкурс.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: