Правоохоронці об’єднали зусилля для розслідування релігійних утисків та знищення культурної спадщини в окупованому Криму
До розслідувань кримінальних справ Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, яка раніше працювала над питаннями зруйнованих церков та інших об’єктів культурної спадщини в тимчасово окупованому Криму, приєдналася також Генеральна прокуратура та залучається Служба безпеки України. Було зазначено, що наразі злочини проти релігійних громад і вірян класифікуються за ст. 438 Кримінального кодексу “Порушення законів та звичаїв війни”.
Про це повідомила пресслужба Представництва президента України в Автономній Республіці Крим після зустрічі представниці президента Ольги Куришко з митрополитом Сімферопольським і Кримським Климентом, під час якої вони обговорили релігійні утиски з боку російських окупантів Православної церкви України та знищення об’єктів культурної спадщини в тимчасово окупованому Криму.
Митрополит Климент розповів, що ще до тимчасової окупації розбудовував Кримську єпархію максимально автономно, але повномасштабне вторгнення 2022 року кардинально змінило ситуацію.
Окрему увагу учасники зустрічі приділили питанню знищення російськими окупантами об’єктів культурної спадщини. Постійна представниця наголосила, що важливо оцінити шкоду, завдану окупацією.
За словами Ольги Куришко, країна-агресор робить релігійні заходи для молоді на території Херсонеса і в Україні важливо будувати контрнаративи проти цього.
Учасники зустрічі зазначили, що побудова “нового Херсонеса” – це злочин, який руйнує історичну спадщину. Архітектура в стилі сталінського ампіру спаплюжила дух цього місця, а пропагандистські зображення зі сценами Кримської та Другої світової війни перетворили це місце на філіал сумнозвісного військового храму в Москві.
Наприкінці зустрічі присутні наголосили на важливості налагодження міжконфесійного діалогу серед кримців та пошуків робочого майданчика для цього.
Раніше митрополит Кримський та Сімферопольський Климент повідомив, що Православна церква України з часом припинила своє існування в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим.
Як відомо, українська церква відмовилася виконувати незаконну вимогу окупаційної влади до релігійних організацій на півострові перереєструватися за російським законодавством. Богослужіння в храмах Православної церкви України відбувались українською мовою.
У квітні 2024 року окупаційна влада демонтувала в Сімферополі купол Кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги Української православної церкви.
У липні 2024 року окупанти демонтували Хрестовоздвиженський храм Православної церкви України в тимчасово окупованій Євпаторії.
Нагадаємо, через утиски та залякування релігійних лідерів, які не сповідують російської православної віри, свавільні рейди до культових споруд та конфіскацію релігійного майна 25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини констатував порушення країною-окупантом статті 9 Європейської конвенції про право на свободу віросповідання.
ЄСПЛ вказав, що втручання Росії в право на свободу віросповідання було незаконним і уряд відповідача не надав жодних законних цілей чи обґрунтування для них.
Як відомо, в Україні продовжується процес облікування шкоди від війни росіян, якої ті завдали українському народу в межах кордону 1991 року.
Запрацював Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), який створили під егідою Ради Європи на виконання Резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5. Він є першим кроком до створення механізму, який забезпечить виплату компенсацій постраждалим від війни.
До реєстру приєдналися 43 держави та Європейський Союз.
У перші місяці своєї роботи він приймав заяви про пошкодження або знищення житлової нерухомості, потім додалася можливість повідомити про загибель близьких родичів унаслідок дій російської армії.
Напередодні Європейська комісія підготувала проєкт рекомендацій для Ради Європейського Союзу задля участі у створенні Міжнародної комісії з урегулювання претензій для України. Ця комісія стане частиною механізму компенсації українцям збитків, які росіяни спричинили своєю неспровокованою війною проти українського народу.
Раніше ZMINA повідомляла, що до міжнародного Реєстру збитків внесуть 45 різних категорій, серед яких і збитки немайнового характеру. Зокрема, до реєстру внесуть моральні збитки від загибелі близької людини, тілесні ушкодження, тортури та сексуалізоване насильство. Також прийматимуться заяви про примусову депортацію та втрату майна. Крім того, серед категорій буде збиток, завданий історичній і культурній спадщині та довкіллю.
ZMINA також повідомила про появу порадника з поясненнями, як подати заяву до міжнародного Реєстру збитків потерпілим від російської агресії.
Напередодні ZMINA повідомила, що міжнародний Реєстр збитків посилює співпрацю з громадськими організаціями для ефективнішої допомоги постраждалим від російської агресії.
