Повномасштабна війна підсвітила існуючу диспропорцію і сегрегацію у сфері праці – Мілена Горячковська

Наразі жінки “заходять” у ті сфери, які стереотипно довгий час вважалися чоловічими. Таке усунення наявних диспропорцій дозволяє дещо збалансувати ринок праці, оскільки багато сфер перебуватимуть у зоні ризику, якщо на доступні вакансії не відгукуватимуться фахівці. 

Про це розповіла координаторка проєктів Українського Жіночого Фонду Мілена Горячковська під час панельної дискусії “Фемінізація і сьогодення: тренди, питання та роль жінок у відновленні України”. 

“Для того, щоб мати зміни у цій сфері зараз – треба було робити щось кілька років тому. Відповідно, для того, щоб побачити зміни через кілька років – маємо діяти зараз. Є певна інертність ринку праці. Вона повʼязана з декількома факторами”, – наголосила Мілена.

Одним з цих факторів є істотна сегрегація у сфері освіти. Наразі, як пояснює експертка, в Україні вже є затребуваними технічні, будівельні та інженерні спеціальності. Переважна більшість студентів, які здобувають такі професії, – це хлопці.

Горячковська також розповіла, що згідно з результатами дослідження “Гендерна сегрегація у фаховій передвищій та вищій освіті”, як дівчата, так і хлопці, що вступають на такі спеціальності, мають приблизно однакові бали, а іноді – дівчата навіть мають дещо кращі результати вступних іспитів.

“Всі ці стереотипи – у голові, і вони нас дуже обмежують. Щоб на етапі відновлення у нас була робоча сила і кваліфіковані працівники – не тільки на рівні робітників, а й на рівні спеціалістів, – дівчат треба вже зараз залучати на ці спеціальності”, – додала Мілена.

Ще одним фактором інертності, за словами представниці УЖФ, є брак досвіду роботи.

“Неможливо просунутися далі карʼєрними сходами без досвіду роботи. А чому його немає? Бо жінок не приймають на ці вакансії. Прямо зараз є такі позитивні практики – під Києвом висить білборд з оголошенням, що на роботу шукають водіїв та водійок. Коли жінка побачить це, вона зрозуміє, що у неї є шанс і можна туди податися. Якщо ж жінки бачать, що на роботу шукають тільки “водіїв”, вони можливо і не будуть пробувати, бо розуміють, що стереотипи існують, і не кожна готова прям так з ними боротися”, – пояснила вона. 

Експертка також зазначила, що ця проблема, зокрема, спостерігається у транспортній галузі. Оскільки водіями громадського транспорту зазвичай є чоловіки, то, якщо їх мобілізують, трапиться транспортний колапс. Тож керівництво кожної окремої громади має продумувати такі речі наперед, оскільки для того, щоб отримати категорію D, жінкам, які можуть працювати водійками, треба мати 3 роки активного стажу.

Нагадаємо, що у 2023 році послугами Державної служби зайнятості скористались щонайменше 483 тисячі зареєстрованих безробітних, більшість з яких були жінками. Посадовці помітили, як за час повномасштабної війни українські жінки почали обіймати посади, що до цього у суспільстві стереотипно вважали “чоловічими”.

Торік щонайменше 1,2 тисячі жінок через службу зайнятості пішли працювати на будівництві, а це становить 38% від загальної чисельності усіх працевлаштованих у цій галузі. Для порівняння, у 2021 році цей показник для жінок становив 20%. 

В уряді помітили, що повномасштабне вторгнення Росії призвело до стрімкого зростання ролі жінок в українській економіці. До прикладу, в Одесі жінок навчатимуть керувати автобусами, бо не вистачає чоловіків, а на Полтавщині – навчатимуть на слюсарок.

Фото обкладинки: New York Times/Redux/Eyevine