Директорці школи на Львівщині загрожує штраф або громадські роботи за критику одягу дітей

У Львівські області поліцейські склали протокол на директорку ліцею за цькування учениць. Запис розмови освітянки, яка критикувала одяг школярок, потрапив до мережі. 

Про це повідомили у Нацполіції. 

Фото: сторінка Наталії Щербань у фейсбуку

Повідомлення про те, що директорка Соснівського ліцею №2 Наталія Щербань дозволяє собі у грубій формі критикувати одяг, в якому приходили до закладу діти, з’явились ще на початку року. Тоді у спільноті “Моє містечко Соснівка” опублікували аудіозапис, на якому Щербань сварить учениць 10 класу за їх зовнішній вигляд та нібито целюліт. 

“Чого в робочих штанях? Вже не обтягнуті – вже робочі. Понятно, дєвки, готуєтесь збирати малину і клубніку”, – говорила вона. 

Незадоволена була Щербань й хусткою, яку побачила на одній з учениць: 

“Що за манера, я ще в свої роки можу одягнути на себе якусь шаль. А стояти, платком зверху накритися як баба 30 років. Дівчата, це – не одяг!  Я розумію, що ви з усіх сил старалися, перерили весь гардеробчик”.

Декільком ученицям директорка погрожувала не пустити до школи, якщо вони з’являться на уроках у тому вигляді, в якому вона їх побачила. Частина батьків була обурена такою поведінкою керівниці закладу. 

“Я не знаю, які можуть бути претензії? Який дрес-код може бути? Тож не совок?”, – говорить чоловік на ім’я Ігор, чия донька стає об’єктом цькування директорки.

В Україні вже два роки як президент скасував указ, виданий ще у 1996-му, яким шкільна форма для учнів закладів загальної середньої освіти була обов’язковою. Фото: Efrem Lukatsky/AP

Вже майже два роки пройшло відтоді, коли в Україні президент скасував указ, виданий ще у 1996-му, яким шкільна форма для учнів закладів загальної середньої освіти була обов’язковою. Окрім цього, до 2019 року уряд мав вибирати і затверджувати зразки цього одягу.

Як розповідає освітній Омбудсман Сергій Горбачов, головною метою скасованого наказу була лише підтримка вітчизняного виробника у важкі 90-ті, а тому документ містив норму, що шкільна форма має виготовлятися виключно з тканин вітчизняного виробництва.

Він додає, що навіть статути шкіл, в яких є згадки про шкільну форму, посилаються, зазвичай, на закони, що втратили чинність. Єдиними критеріями для одягу школярів, як наголошує Горбачов, є охайність, зручність та відповідність сезону.

“Досить часто учня або ученицю, які “посміли” прийти до школи не в однострої, який подобається директору, відсторонюють від уроків. Зайве пояснювати, що це є грубим порушенням одного із найголовніших (після права на життя та здоров’я) прав учнів — права на освіту. Хочу зауважити, що якщо учня відсторонили від уроків “через обов’язкову шкільну форму”, то відповідальність за життя і здоров’я учня на цей час несе та людина, яка здійснила цю незаконну дію”, – говорить Горбачов та радить батькам, чиїх дітей у такий спосіб відсторонили від занять, скаржитись на адресу освітнього Омбудсмана. 

Він також нагадує, що стаття 8 Конвенції ООН про права дитини, учасницею якої є Україна, зобов’язує поважати право на збереження індивідуальності, не допускаючи протизаконного втручання. Якщо ж дитину протизаконно позбавили частини або всіх елементів своєї індивідуальності, держави-учасниці мають забезпечити їй необхідну допомогу і захист для найшвидшого відновлення її індивідуальності.

Наразі поліцейські вже опитали учнів ліцею у Соснівці, де стався інцидент, адже відомо, що про випадки цькування повідомляли й інші школярі.  Директорці загрожує штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Матеріали справи вже передали до суду. 

Нагадаємо, що в Україні за цькування неповнолітнього можна отримати покарання. З вересня минулого року поліція почала ставити булерів на облік.

За два роки, відколи у законодавстві з’явилось поняття “булінг”, правоохоронці активно почали притягати до відповідальності кривдників. Водночас, за словами фахівців, працівники поліції не приділяють уваги питанням оформлення адміністративних справ за цією статтею, а грошове стягнення як вид покарання взагалі вкрай низьке. Так, у 109 справах про булінг суди наклали грошове стягнення загалом на понад 109 тис. грн, водночас із них сплатили тільки трохи більш ніж 19 тис., що дорівнює 17%.

Як показують соціологічні дослідження, майже 80% українських учнів вважають взаємоповагу та відсутність цькувань запорукою якісної освіти.