Після звернення мовного омбудсмана на Закарпатті скасували регіональні мови

На території Закарпатської області скасували рішення органів місцевого самоврядування про функціонування регіональних мов.

Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у фейсбуку. 

Фото з відкритих джерел

Ще у 2003 році Україна ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, положення якої застосовувалися до білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської мов. 

Згодом, у 2011 році, Конституційний Суд дозволив використовувати в судах усі регіональні мови країни нарівні з українською, однак суттєво розширив сферу застосування регіональних мов ухвалений 2012 року скандальний закон  Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка. Згідно з положеннями документа, якщо кількість носіїв регіональної мови становить 10 і більше відсотків чисельності її населення, то для регіональної мови на території, де її використовують, запроваджується ціла низка преференцій:

• регіональна мова могла використовуватися в роботі місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
• регіональну мову могли застосовувати й вивчати в державних і комунальних навчальних закладах, а також використовувати в інших сферах суспільного життя.

Окрім цього, у законі йшлося про вільне використання, поряд з державною мовою, регіональних мов в економічній і соціальній діяльності підприємств, установ, організацій, приватних підприємців, об’єднань громадян. Використовувати регіональну мову дозволили й у сфері освіти, науки, культури, інформатики, ЗМІ та зв’язку, а також у рекламі.

Ухвалення скандального закону Ківалова-Колесніченка спричинило хвилю обурення

Після ухвалення закон постійно критикували, і 2014 року його скасував парламент, а згодом неконституційність документа підтвердили в КС. 

Наприкінці минулого року Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, посада якого з’явилася після ухвалення нового закону про мову, просив Офіс генпрокурора допомогти скасувати регіональні мови. За його словами, досі в окремих обласних, міських, сільських та селищних радах у Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській та Чернівецькій областях, зокрема, діловодство та ухвалення рішень здійснюється виключно регіональною мовою, що порушує закон. 

Окрім Закарпаття, раніше також скасували рішення Старобільської міськради та Нижньоапшанської сільської ради щодо функціонування в них регіональної мови.

Нагадаємо, що у квітні 2019-го парламент ухвалив закон про мову. Документ закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська і вона обов’язкова для органів державної влади й публічних сфер на всій території держави. З минулого року, згідно із законом про мову, російськомовні школи повністю перейшли на українську, а школи з мовами нацменшин, які належать до мов Євросоюзу, такий перехід зроблять з вересня 2023 року. Із січня поточного року вся сфера обслуговування перейшла на українську. 

За словами експертів, закон про мову, згідно з положеннями якого й відбуваються зміни, можна назвати найкращим з подібних, ухвалених в Україні, але він має багато суттєвих недоліків з погляду дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини та норм Конституції України. На суперечливі та дискримінаційні норми вказала у своїх висновках Венеційська комісія. 

ZMINA також докладно розповідала у власному аналізі про невідповідності стандартам прав людини в законі.