Після війни місця несвободи мають бути реформовані, а на заміну їм прийти якісна альтернатива – Fight For Right

Під час надзвичайного стану особливо гостро постає питання забезпечення прав людини для осіб з інвалідністю, які проживають в інтернатних установах та інших місцях несвободи. Наразі експерти наголошують на важливості реформування інтернатної системи та пошуку якісної альтернативи, яка відповідала б нормам Європейського Союзу.

Про це під час “Правозахисної НеКонференції” заявила менеджерка з адвокації громадської організації людей з інвалідністю Fight For Right Вікторія Харченко.

Фото: Getty Images

“Люди з інвалідністю лишаються “ув’язненими” у закладах закритого типу без вибору та залежні від інших, які розпоряджаються їхнім життям та здоров’ям. Крім того, з ризиком бути захопленими в заручники російськими військами та/або використовуватися, як живий щит”, – зазначає вона. 

Харченко зазначає, що реформа інтернатних закладів “на папері” почалася ще в 2017 році з дитячих закладів, але на практиці мало що змінилося. Однак, за її словами, є точкові позитивні кроки у процесі евакуації – часто це так званий людський фактор. 

“Наприклад, Гельмязівський психоневрологічний інтернат в Черкаській області приймав людей з трьох областей. Завдяки зусиллям директорки наразі для евакуйованих створені нормальні побутові умови, забезпечення ліками тощо”, – додає менеджерка з адвокації.

Вікторія Харченко нагадала, що війна має стати початком нового майбутнього в Україні, в якому місця несвободи будуть реформовані, а на заміну їм прийде якісна альтернатива. Україна роками отримувала численні рекомендації від договірних органів ООН щодо реформування інтернатної системи. І більшість з них ігнорувала, що й призвело до такої масштабної катастрофи сьогодні.

“Однак, якщо ми все-таки хочемо стати членами ЄС, то почати цей непростий шлях деінституціалізації державі таки доведеться. Україні нарешті треба визнати, що реальні кроки до реформи закритих закладів для дорослих з інвалідністю мають статися максимально швидко та взяти на себе публічні зобов’язання”, – підкреслила Харченко.

Наостанок експертка додала, що розпочати можна щонайменше з обліку всіх закладів, людей, які в них проживають, та оновлення точних даних для того, щоб планувати реформу, спираючись на реальні цифри, а також оцінку потреб.

Нагадаємо, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну люди з інвалідністю долучалися до організації евакуації та логістики, доставляння гуманітарної допомоги. Крім того, вони займалися налагодженням контактів для здійснення порятунку, прокладанням маршрутів, пошуками доступного прихистку, забезпеченням ліками та асистивними технологіями тощо.