Після ліквідації Мінреінтеграції Росія ефективно використовує відсутність в Україні єдиної політики щодо ТОТ – експерти на Кримській платформі
Під час Четвертого міжнародного форуму Експертної мережі Кримської платформи українські експерти розкритикували ліквідацію урядом центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ), відповідального за деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованих територій (ТОТ).
Про це інформує кореспондент видання ZMINA.
На фото: (зліва направо) Валентина Самар, головна редакторка ІА Центр журналістських розслідувань, Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації, Катерина Яресько, журналістка розслідувального проєкту SeaKrime, Сергій Данилов, заступник директора Інституту Близькосхідних досліджень, Микита Петровець, юрист Регіонального центру прав людиниКерівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко констатував, що в Україні відсутня реінтеграційна політика.
“В України немає стратегії щодо ТОТ. Тому цілком логічно, що в Україні немає жодного ЦОВВ, який би займався окупованою територією […]. Ми ігноруємо все, що відбувається на ТОТ. […]. Давайте відверто говорити, що, зокрема Офіс президента зайняв просту політику ігнорування. Ми з вами, як люди, які є внутрішньо переміщеними особами, дуже незручні. У нас купа проблем. Нас неможливо задовольнити. З нами неможливо зробити красиве фото і розв’язати ці питання, щоб розповісти на це назовні. Тому краще удавати, що нас просто не існує. Це вся на сьогодні політика наших центральних органів влади щодо окупованих територій”, – сказав Петро Андрющенко.
Юрист Регіонального центру прав людини Микита Петровець також вважає, що після ліквідації Мінреінтеграції в державі має існувати спільна узгоджена політика у цій сфері.
“Питання в тому, а чи не продемонстрували ми самі собі [ліквідацією Мінреінтеграції], що нам чомусь питання реінтеграції окупованих територій раптом стало не таке вже й важливе. Це насправді питання, як ми до цього ставимося. Бо реінтеграція — це не тільки робота з людьми, які повертаються звідти, а і робота з людьми, які живуть на підконтрольній уряду Україні території. Яке ставлення до людей, які виїжджають з окупації? Тому що може бути так, наші громадяни, приїхавши сюди, можуть зрозуміти, що вони тут не потрібні. Це найстрашніші речі. Має бути узгодженість, бо інакше ми отримаємо такі речі, коли один державний орган говорить, що окупаційні паспорти брати не можна, а інший – що нічого, що держава розуміє, що це вимушено”, – прокоментував Микита Петровець.
“Українське населення на ТОТ прагне почути наш голос будь-якими можливими способами. А коли ми цей голос закриваємо, люди там губляться, і в них лишається лише слухати один голос – Російської Федерації”, – додав правозахисник.
Сергій Данилов, заступник директора Інституту Близькосхідних досліджень виступає за те, щоб в Україні був створений і функціонував ЦОВВ.
Сергій Данилов“Має бути суспільний консенсус стосовно політики, проговореність проблем, страхів, стереотипів і політика, яку власне ця інституція буде впроваджувати”, – прокоментував Данилов.
Він переконаний, що Російська Федерація ефективно користується відсутністю в Україні розуміння, стратегій та політик, як Київ має протидіяти колоніальній політиці росіян на ТОТ.
Сергій Данилов додав, що країна-агресор подає мовчання [заляканого населення на ТОТ] як зброю і демонструє це не лише своїм громадянам, а й для легітимізації своєї присутності в очах іноземних країн.
Данилов вказав, що ставленик окупаційної адміністрації Херсонщини та розшукуваний правоохоронцями Володимир Сальдо постійно звертається до мешканців Правобережжя Херсонщини, тоді як регіональні органи влади України, Херсонська військова обласна військова адміністрація не комунікує жодним чином з людьми в окупації.
“Немає комунікації з громадянами України, з тими в окупації, хто мовчить. Коли ми проводимо інтерв’ю із людьми, які виїхали з окупації, то ми бачимо, наскільки люди хочуть, щоб їх почули, щоб про них говорили, наскільки їм не вистачає цієї комунікації, як вони радіють кожній українській перемозі. З боку держави за 3,5 року немає жодної допомоги з виїздом громадян з окупації, окрім спеціальних випадків, коли органи державної влади вивозять з окупації своїх друзів або колег”, – розповів Сергій Данилов.
Експерт також наголосив, що під час російської агресії є низка питань, щодо яких має бути належна державна політика, які міністерство має вирішувати. Серед прикладів він назвав економічну підтримку європейських бізнесів у відновленні ТОТ на боці країни-агресора.
На фото: Валентина Самар, Петро Андрющенко та Катерина Яресько“Виникають певні питання: яка кількість борошна переробляється з нашого викраденого зерна і потрапляє на ринки наших партнерів? Я думаю, що всі будуть здивовані. На жаль, на офіційному рівні в Україні цими питаннями ніхто не займається. Всі ініціативи у цій сфері мають громадський характер або ці питання досліджують журналісти, громадські активісти чи інші зацікавлені сторони, але точно не держава”, – розповів Петро Андрющенко.
Катерина Яресько, журналістка розслідувального проєкту SeaKrime також вказує на розпорошеність зусиль різних акторів в державі у санкційній сфері та відсутність централізованої політики.
Представник Крайової ради українців Криму, координатор групи “Гуманітарна політика” експертної мережі “Кримська платформа” Андрій Щекун висловив відкрите запитання, як Україна може переконати президента США Дональда Трампа та інших партнерів в необхідності деокупації Криму, якщо Україна “самоліквідовує єдину політику” у цій сфері?
“Можете не сумніватися, росіяни використають цей аргумент про відсутність єдиної державної політики Трампу”, – відреагував на репліку експерта Петро Андрющенко.
Як відомо, правозахисна спільнота України критикує уряд за розрив єдності державної політики щодо мільйонів громадян, які постраждали від війни: переселенців, мешканців окупації та тих, хто виїхав за кордон. Це сталося після ліквідації Мінреінтеграції, яке Кабмін назвав “реорганізацією міністерства у Міністерство національної єдності”, та розпорошення повноважень міністерства між Мінрозвитку та Мінсоцполітики. Міністерство національної єдності відмовилося отримувати повноваження, що стосуються викликів ТОТ.
Напередодні ZMINA детально розповіла, чому після ліквідації Мінреінтеграції Міннац’єдності стало неуспішним і що владі потрібно виправити, щоб відновити єдину політику на користь постраждалих від війни.
Правозахисники критикують владу за ігнорування їхніх закликів, зокрема про пріоритетне збереження зв’язків із громадянами, які залишаються на ТОТ.
Крім того, правозахисники нарікають на вкрай низьку ефективність Мінрозвитку у сфері подолання викликів тимчасово окупованих територій та захисту всіх категорій постраждалих від війни громадян.
Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова в коментарі виданню ZMINA повідомила, що Мінрозвитку так і не провело жодної інформаційної кампанії щодо того, що воно отримало нові повноваження стосовно окупованих територій та захисту прав переселенців, що в ньому з’явилися сервіси, через які до нього можуть звертатися бенефіціари, громадські та міжнародні організації.
Правозахисниця констатувала, що в Мінрозвитку немає пріоритету розв’язання викликів щодо ТОТ попри артикульовані заяви міністерства.
У щорічній доповіді Уповноважений розкритикував реорганізацію Мінреінтеграції. На його переконання, такий крок уряду погіршив захист постраждалих від війни.
7 липня 2025 року низка громадських організацій закликала владу перезавантажити Міннац’єдності й наголосила, що держава повинна проводити комплексну роботу над питаннями соціальної згуртованості в громадах на підконтрольних уряду України територіях, сприяти поверненню громадян, які вимушено виїхали за кордон через війну, підтримувати та розбудовувати зв’язки зі своїми громадянами в окупації.
