Підтриманий Радою в першому читанні закон дозволяє СБУ отримувати дані про українців без рішення суду

Підтриманий у першому читанні парламентом законопроєкт про Службу безпеки України містить у собі норми, які фактично дозволяють спецслужбовцям без рішення суду отримувати дані про українців, а також вимагати від операторів та провайдерів розголошувати зміст телекомунікаційних послуг.

Про це розповіли в Інтернет-асоціації України. 

Фото з відкритих джерел

Ще до голосування Ради експерти застерігали, що окрім позбавлення СБУ низки невластивих функцій автори законопроєкту №3196-д пропонують надати спецслужбовцям ряд інших, зокрема право автоматично анулювати ліцензію мовників, якщо їх запідозрять у тероризмі, сепаратизмі або інших діях проти нацбезпеки.

За підозрою в сепаратизмі чи тероризмі, згідно з документом, СБУ також може обмежити діяльність партії. Знадобиться для цього лише подання, яке в першому випадку треба надіслати до Нацради з питань телебачення і радіомовлення, а в другому – до Центральної виборчої комісії. 

За словами дослідників з Інтернет-асоціації України, законопроєкт, який зараз готують до другого читання, містить у собі ще й загрози інтернет-цензури, а також надає право спецслужбовцям без рішення суду отримувати інформацію про громадян. Свої застереження з цього приводу експерти наприкінці 2020-го надсилали до голів п’яти парламентських комітетів, зокрема голові Комітету з питань свободи слова Нестору Шуфричу. Однак їх проігнорували. 

Фото з відкритих джерел

В Інтернет-асоціації України пояснюють, що, наприклад, у частині третій 13-ї статті законопроєкту СБУ пропонують надати право без рішення суду “отримувати у встановленому порядку інформацію від правоохоронних та інших державних органів, військових формувань, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, направивши відповідний запит про надання інформації”.

Однак ця норма прямо суперечить Конституції, яка забороняє збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Виняток становлять лише випадки, визначені законом, а також лише в інтересах нацбезпеки, економічного добробуту та прав людини. 

Ухвалений у першому читанні законопроєкт також надає і СБУ право одержувати від операторів та провайдерів “інформацію про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, в порядку, передбаченому законом”. 

Фото: Штаб ООС

“Таке положення суперечитиме статтям 31 та 32 Конституції. Із запропонованого положення необхідно виключити слова “зв’язок”, “змісту”, бо таку інформацію можна отримати на підставі рішення суду, а також слово “тощо” з метою недопущення розширеного та неоднозначного тлумачення такого положення”, – наголошують в Інтернет-асоціації України. 

Експерти пропонують також вилучити із законопроєкту до другого читання доповнення до статті 24 Закону “Про телекомунікації”. У ньому автори пропонують встановити, що “технічні засоби для зняття інформації з каналів зв’язку та інші технічні засоби негласного отримання інформації для оперативно-розшукових та контррозвідувальних заходів повинні відповідати єдиним стандартам і технічним регламентам”. 

“Основним обов’язком операторів, провайдерів телекомунікацій є задоволення потреб споживачів (абонентів) телекомунікаційними послугами достатнього асортименту, обсягу та якості відповідно до законодавства у сфері телекомунікацій. Оператори, провайдери телекомунікацій не виконують, не мають та не можуть мати жодного відношення до здійснення відповідними органами оперативно-розшукових та контррозвідувальних заходів”, – кажуть аналітики. 

Нагадаємо, що до проведення реформи СБУ владу закликали як правозахисники, так і міжнародні партнери, зокрема Генсек НАТО Єнс Столтенберг. Вони наголошували, що відомство успадкувало багато притаманних радянській спецслужбі функцій та працює практично без будь-якого контролю за своєю роботою.

Ініціативи з реформування СБУ спочатку висував президент Володимир Зеленський, однак парламент повернув на доопрацювання спочатку його законопроєкт, а згодом і поданий депутатами альтернативний. Підтриманий Радою документ внесли на розгляд група депутатів, зокрема Ірина Верещук та Давид Арахамія.

Як показують дослідження, більшість справ, які розслідує СБУ, не стосуються національної безпеки. Водночас займалися спецслужбовці питаннями контрабанди, зокрема наркотиків, господарськими злочинами та зловживанням владою і підробленням документів.