Петиція про звільнення режисера Білоуса, якого звинувачують у домаганнях, набрала необхідну кількість голосів
Петиція із вимогою звільнити директора Київського Молодого театру Андрія Білоуса, якого звинувачують у сексуальних домаганнях, за трохи більше ніж тиждень зібрала 6 тисяч підписів – мінімальну необхідну кількість для розгляду.
Інформація про це міститься на сайті Київради.
Авторка звернення акторка Вікторія Ромашко зазначила, що петиція стала вимушеним кроком для небайдужих громадян, які не погоджуються з безкарністю зловживань, принижень людської гідності та ігнорування порушень у сфері культури. За її словами, звернення стосується не лише однієї конкретної особи, а загалом культури, в якій люди мають почуватися захищено, а не залежно.
У документі також міститься вимога звільнити директора департаменту культури КМДА Сергія Анжияка через його свідому й постійну бездіяльність, яка, як зазначає авторка, завадила належній реакції на порушення в підпорядкованій установі.
На тлі звинувачень також стало відомо, що Міністерство освіти і науки України 24 квітня 2025 року надало Білоусу вчене звання доцента кафедри акторського мистецтва та режисури драми в КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого. Відповідний наказ №621 оприлюднили на сайті МОН.
У Міністерстві пояснили, що атестаційна колегія не ухвалює рішень окремо щодо кожного кандидата, а лиш затверджує узагальнений список осіб, який подають освітні заклади. Тобто саме вчена рада університету ухвалює рішення про присвоєння звань, а колегія МОН – тільки затверджує його.
Міністерство також підкреслило, що на момент затвердження документа в них не було жодних офіційних підстав для скасування рішення. Водночас у разі появи підтверджених обставин, які можуть вплинути на присвоєння звання, міністерство залишає за собою право ініціювати службову перевірку та за наявності юридичних підстав скасувати рішення. У разі відкриття кримінального провадження відомство розглядатиме питання про позбавлення звання в установленому порядку.
У міністерстві наголосили, що дотримуються чіткої позиції щодо академічної доброчесності й етики та працюють над тим, щоб удосконалити систему контролю й реагування на подібні ситуації.
Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем” вважає, що інститут репутації є ключовим елементом для побудови чесних і прозорих стосунків у суспільстві. Він, як зазначили в організації, забезпечує довіру до інституцій і здатність до зрілої розмови, яка включає готовність визнавати помилки.
У ситуації довкола режисера Білоуса, на думку “ЮрФем”, жодна з причетних інституцій не витримала випробування репутацією. Йдеться і про “Молодий театр”, і про департамент культури КМДА як засновника театру, і про Університет імені Карпенка-Карого, включно з його керівництвом та вченою радою, і про Міністерство освіти та науки України.
У “ЮрФем” підкреслили, що будь-яке підвищення, присвоєння звань чи інші форми визнання на тлі численних публічних скарг на сексуальні домагання та насильство є проявом зневаги до всіх постраждалих. До тих, хто подав заяви або публічно розповів свою історію, і до тих, хто не зміг на це наважитись. Таке рішення, зазначили в асоціації, також підриває довіру до правосуддя й не відповідає стандартам жодної інституції, яка претендує на суспільну повагу.
“Кивання у сторону кримінального процесу є радше спробою зняти з себе відповідальність і уникнути закликів до дій. Кримінальна справа за заявами потерпілих триває, ведуться слідчі дії, й адвокатки “ЮрФем: підтримки” багато працюють над дотриманням усіх вимог процесуального законодавства і потерпілоорієнтованих підходів, але з’ясування цих питань потребує часу”, – додали в організації.
Ситуація з Білоусом, як додали в Асоціації, стала можливою, зокрема, через відсутність інституційної культури, яка б не допускала жодних проявів насильства.
Нагадаємо, що минулого тижня на порталі Кабінету Міністрів зареєстрували петицію №41/008098-25еп з вимогою запровадити систему захисту від сексуальних домагань у закладах вищої освіти.
У зверненні, зокрема, нагадали про резонансні історії, пов’язані з Володимиром Годовським із Рівненського університету, Петром Романенком з КНУ імені Тараса Шевченка та Володимиром Талашком, який викладав у Київському національному університеті театру, кіно й телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
