Парламентський комітет відмовився підтримати конкурсний добір суддів Конституційного Суду

Дата: 03 Вересня 2021
A+ A- Підписатися

Парламентський Комітет з правової політики відмовився підтримувати всі поправки, що стосуються конкурсного добору суддів Конституційного Суду. 

Про це повідомили у Фундації DEJURE.

Будівля Конституційного Суду. Фото: вікіпедія

На засіданні 2 вересня під головуванням Андрія Костіна нардепи повторно розглянули поправки до законопроєкту № 4533 “Про конституційну процедуру”, який підготували до розгляду в парламенті ще в червні. 

Правки, які не підтримали члени комітету, передбачали запровадження конкурсного добору суддів Конституційного Суду. Так, призначення мала проводити єдина кваліфікаційна комісія, а парламент, президент і з’їзд суддів могли призначити тільки того кандидата, який отримав рекомендацію від комісії.

Перший склад комісії мала сформувати Верховна Рада з експертів, запропонованих міжнародними організаціями та суддями у відставці першого складу Конституційного Суду. Надалі комісія добирала своїх членів самостійно.

За нашою інформацією, Рада суддів погрожує не призначати на своєму з’їзді кандидатів до КСУ, яких у разі конкурсу відбере конкурсна комісія. Таким чином, народні депутати вирішили піти на шлях старих корумпованих судових еліт, заблокувати реформу Конституційного Суду на роки та жодним чином не розв’язувати питання конституційної кризи, що склалася. Ми виступаємо категорично проти цього і закликаємо Верховну Раду та президента України виконати обіцянки, дані українському народу, та повністю очистити Конституційний Суд за допомогою прозорої конкурсної процедури із залученням міжнародних експертів”, – наголошує голова Фундації DEJURE Михайло Жернаков

Рада суддів України. Фото: rsu.gov.ua

Наприкінці серпня президент Володимир Зеленський підписав указ, яким затвердив положення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду за президентською квотою. Однак юридично вакансій, на які мають оголосити добір, не існує, адже досі не добігли кінця терміни повноважень голови Олександра Тупицького та Олександра Касмініна. Це має відбутися в травні та вересні наступного року.

“Призначення суддів на вакансії, яких фактично і юридично немає, підірве легітимність усього Конституційного Суду. А з ним – будь-яких рішень, які прийме КСУ в подальшому. Бо фактично у двох кріслах сидітимуть четверо людей. Враховуючи це, навряд чи навіть на конкурс піде хоч один достойний кандидат, який розуміє і поважає Конституцію. Відповідно, призначеними на дев’ять років будуть якісь кон’юнктурщики – з усіма відповідними наслідками”, – пояснював тоді Жернаков. 

Наразі головою Конституційного Суду є Олександр Тупицький, якого судять за злочини проти правосуддя. Правоохоронці підозрюють його в підкупі свідка, а також у свідомо неправдивих свідченнях. 

Наприкінці жовтня минулого року КС скасував кримінальну відповідальність за неправдиве декларування посадовців і депутатів, а також визнав неконституційними повноваження НАЗК. Виявилося, що 13 із 15 суддів брали самовідвід у цій справі через нібито конфлікт інтересів, однак голосували за нього згодом. Тобто ухвалювали рішення про визнання неконституційними статей законів, за якими їх самих перевіряли в НАЗК і НАБУ. 

Відомо, що судді Конституційного Суду досі працюють без етичного кодексу та вчиняють корупційні дії.

Фотографія обкладинки: Судова влада України 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: