Парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт про воєнних злочинців
Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт №2689, який має гармонізувати Кримінальний кодекс України з міжнародним кримінальним правом.
Про це повідомляє кореспондент видання ZMINA.
Законопроєкт представив голова комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський.
“У цьому законопроєкті йдеться про злочини проти військовополонених та цивільних на тимчасово окупованій території. Відповідно, напад на цих осіб вважається порушенням міжнародного гуманітарного права. Закон не допустить безкарності на окупованих територіях. Ці злочини сьогодні кваліфікуються як звичайне зґвалтування, викрадення людини. У таких загальнокримінальних злочинах є термін давності. У такій ситуації Україна фактично відмовиться від притягнення міжнародних злочинців до відповідальності”, – пояснив він.
Депутат від “Європейської солідарності” (ЄС) Михайло Забродський з трибуни парламенту виступив проти законопроєкту, назвавши його “інструментом тотального тиску та кримінального переслідування всіх силовиків”. Його обурила, зокрема, норма про зворотну дію закону в часі та про відповідальність командирів, які знали або могли знати про скоєні підлеглими міжнародні злочини.
Депутат від фракції “Голос” Ярослав Юрчишин заявив, що фракція підтримує документ у першому читанні, але в другому підтримає, якщо в тексті змінять формулювання “доведено судом і керівник знав про злочинні дії підлеглого”.
За документ проголосував 271 народний депутат, семеро – проти, утрималися 20 народних обранців.
Проти законопроєкту проголосували депутати “Європейської солідарності” Михайло Бондар, Андрій Лопушанський, Артур Герасимов, Олексій Гончаренко, Михайло Забродський, Ростислав Павленко та Софія Федина.
Утрималися нардеп від “Слуги народу” Олександр Качура, від партії “За майбутнє” Ігор Колихаєв, народні депутати ОПЗЖ Юрій Загородній, Олександр Колтунович, а також позафракційні Гео Лерос та Оксана Савчук.
Законопроєкт №2689 передбачає понад 50 видів воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які чітко структуровано за об’єктами зазіхання.
Серед важливих нововведень документа – на міжнародні злочини не поширюватиметься термін давності. Незалежно від того, коли людина скоїла міжнародний злочин, вона має бути покарана. Водночас щодо цих категорій злочинів неможлива амністія. Також документ запроваджує злочин агресії, коли на країну нападає інша держава.
Читайте також: “Борг перед потерпілими”: від Верховної Ради вимагають ухвалення закону про воєнних злочинців
За словами керівного директора правозахисної організації Global Rights Compliance Мартіна Скотта, навіть якщо Україна в майбутньому тісно співпрацюватиме з Міжнародним кримінальним судом, їй усе одно потрібно буде гармонізувати своє законодавство, бо основна робота в притягненні винних буде покладена на українських правоохоронців.
Нагадаємо, напередодні українські правозахисні організації та потерпілі від катувань під час російсько-української війни закликали парламент ухвалити документ. Окрім цього, 2018 року ПАРЄ у своїй резолюції №2199 закликала Україну погодити своє законодавство з міжнародним гуманітарним правом.
