Рада визнала Революцію гідності історичною подією і підтримала заочне засудження беркутівців
Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт щодо заочного засудження, який закликали підтримати правозахисники, а також ухвалила постанову, що визначає Революцію гідності одним з ключових моментів українського державотворення та наголошує на неприпустимості зволікання з розслідуванням справ Майдану.
Про це повідомили на сайті парламенту.
За підтримку законопроєкту про заочне засудження проголосували 299 депутатів. Документ пропонує визначити дві підстави для оголошення підозрюваного в розшук: якщо місце перебування підозрюваного невідоме або якщо він ухиляється від явки на виклик слідчого та існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний перебуває в іншій країні або на тимчасово окупованих територіях.
Остаточне ухвалення законопроєкту також дозволить розглядати клопотання про тримання під вартою за відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в разі наявності постанови про його розшук.
Водночас ухвала про запобіжний захід не матиме строку дії, а розмір застави не взагалі не визначатимуть. Проєкт закону також називає дві підстави для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження:
- ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду;
- винесення постанови про оголошення підозрюваного / обвинуваченого в розшук.
На початку року низка правозахисних організацій і родичі Героїв Небесної сотні звернулися до президента Володимира Зеленського та інших високопосадовців, щоб ті розблокували заочні судові процеси щодо обвинувачених у справах Майдану, які втекли від правосуддя, а також у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом в Україні.
Річ у тім, що наприкінці минулого року Україна видала Росії в межах чергового обміну ексспецпризначенців “Беркуту”, яких підозрюють у розстрілах на Майдані. Двоє ексберкутівців Олександр Маринченко та Сергій Тамтура повернулися до Києва, однак їхні колеги Олег Янишевський, Павло Аброськін і Сергій Зінченко, за даними адвокатів, переховуються від правосуддя на окупованих територіях.
Наразі спеціальне досудове розслідування прив’язане до оголошення людини в міжнародний розшук, але Інтерпол відмовляється робити це. Саме це, за словами авторів законопроєкту та фахівців, унеможливлює доведення провини та притягнення до відповідальності осіб, які переховуються за кордоном.
В Адвокатській дорадчій групі повідомили, що чекають ухвалення законопроєкту про заочне засудження в цілому протягом березня.
Постанову про визнання Революції гідності одним з ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи ухвалили 295 голосами депутатів. У ній окрім неприпустимості зволікання з розслідуванням справ Майдану також ідеться про важливість пам’яті про Героїв Небесної Сотні та неприпустимість узурпації влади.
Засуджують постановою й протиправні дії дій окремих співробітників підрозділів міліції “Беркут”, окремих міліціонерів, військовослужбовців внутрішніх військ, судових виконавців, прокурорів та суддів.
Нагадаємо, що, за даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали дві з половиною тисячі людей, 104 з них загинули. 48 осіб загинули внаслідок розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року. 80 людей дістали поранення саме від обстрілів з боку “Беркуту”.
За сім років, які минули від Революції гідності, у справах Майдану ухвалили всього 21 вирок. За даними Офісу генпрокурора, затягування судами розгляду матеріалів у справах, пов’язаних з Євромайданом, перетворилося за цей час на тенденцію.
Раніше ZMINA розповідала, як у судах затягують розгляд справ Майдану.