ПАР заявила, що хоче вийти з-під юрисдикції Міжнародного кримінального суду

Президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса заявив, що хоче припинити членство країни в Міжнародному кримінальному суді. 

Його слова цитує Africa News.

Путін та президент ПАР Сиріл Рамафоса. Фото: Reuters

ПАР не вперше заявляє про бажання вийти з Міжнародного кримінального суду. 

У 2015 році тодішній президент країни Джейкоб Зума виступав з такою самою пропозицією після того, як у країні не затримали за ордером МКС президента Судану Омара аль-Башира. Тамтешній суд ухвалив рішення, що заборонило останньому покидати країну, поки не розв’яжеться питання екстрадиції, але він безперешкодно поїхав з ПАР. 

“Керівна партія вирішила, що для Південної Африки розумно вийти з МКС”, – каже Рамафоса. 

Президент ПАР, не наводячи пояснень, сказав про “несправедливе” ставлення МКС до деяких країн. 

Для того щоб покинути МКС, відповідне рішення має підтримати парламент. Минулого разу, коли ПАР намагалася вийти з МКС, саме це стало на заваді. 

У березні МКС видав ордер на арешт підозрюваного в депортаціях українських дітей очільника Росії Володимира Путіна. У ПАР цьогоріч мав відбутися саміт, де, ймовірно, планував бути й Путін, а тому влада країни зверталася по консультації після винесення ордера. 

Нагадаємо, що разом з Путіним у депортаціях дітей з окупованих регіонів України підозрюють дитячу уповноважену Путіна Марію Львову-Бєлову. 

За офіційними даними української влади, за рік війни Росія депортувала з України понад 19 тисяч дітей. З них 4390 вихованців спеціальних дитячих закладів – дітей-сиріт, напівсиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. За даними з відкритих джерел у РФ, росіяни вивезли 744 тисячі дітей. У Європарламенті вважають, що з 2014 року росіяни депортували до 300 тисяч українських дітей.

Деякі з тих, кого вдалося повернути до України, розповідають про знущання та погрози відправити до божевільні, про жахливі умови перебування в так званих “таборах”, про ідеологічне перевиховання та про те, що адміністрація та вихователі ставляться до них, як до тварин.