Ознайомити з архітектурою: у педуніверсітеті пояснили, навіщо студентам молебень

Представники адміністрації Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова прокоментували ситуацію із молебнем до Дня вчителя, на який студентів зобов’язували приходити замість перших пар.

Так, проректор із наукової роботи Григорій Торбін заявив, що скандал проти молебню “роздула” невеличка група людей, щоб зробити провокацію проти керівництва університету, повідомляє Studway.

“Будь-які релігійні установи мають право переживати за майбутнє освіти в Україні. Напевно, надійшла пропозиція від патріарха Філарета зробити благословення першокурсникам, щоб вони відчули, що вони потрібні країні та що на них лягає божественна благодать. Але я хотів би підкреслити, що це була абсолютно добровільна акція і її організовував не університет”, – говорить Торбін.

При цьому сторінці вишу у Фейсбук був оприлюднений наказ ректора під назвою “Про організацію добровільного загальноуніверситетського заходу “Урочистий молебень”.

У свою чергу основний виконавець наказу проректор з навчально-методичної роботи гуманітарних факультетів Ігор Вєтров у коментарі виданню вже не заперечує причетності закладу до організації молебню. За його словами, молебень був потрібен, аби ознайомити студентів з особливостями архітектури.

“Ми провели молебень, щоб ознайомити студентів з особливостями архітектури. Це була добровільна подія, на засадах підтримки України, держави, президента. До цього молебні теж проводилися. У Російській Федерації є хороше свято у День святої Тетяни, покровительки студентства. Чому нам, освітянам, не брати в Україні приклад?”, – каже Вєтров.

За його словами, молебень – це щорічний захід до Дня працівників освіти, а увага студентства та ЗМІ цього року пояснює провокацією перед виборами ректора у листопаді.

Студентки природничого та фізико-математичного факультету під запис підтвердили виданню, що всіх запрошували виключно добровільно.

“Про подію сказав куратор, нам розповіли, що це традиція – водити перший курс на молебень”, – коментує захід Світлана Красицька, першокурсниця НПУ. На усі запитання про санкції проти тих, кого відвідування релігійної служби обурило, студентки відповідають запереченням. Мовляв, “пропуск” ніхто не відмічав, а пішли туди тільки охочі.

Однак, не під запис студенти інших факультетів таки кажуть, що захід не був добровільним.

“Офіційно нас запросили, але за день до цього прийшла завідувачка та сказала, що обов’язково бути всім, а дівчатам бажано вдягнути хустки та спідниці”, – розповідає студентка факультету психології та педагогіки. Інший студент вказав на подібні обставини, мовляв, їхній групі заступник декана повідомив, що тих, хто не прийде, відмічатимуть.

Чинна голова Студентської ради НПУ Ірина Сокур цю та інші проблеми мала обговорити під час зустрічі ректора вишу зі студентами. Але зустріч спочатку перенесли, а новопризначена зустріч відбулась без ЗМІ.

“На перенесену зустріч ректорату мене запросили одноосібно, але я думаю, що будуть провокації. Адміністрації набагато вигідніше говорити, що я нелегітимна на своїй посаді, але навіть без неї можна говорити про конкретні порушення законодавства”, – розказала вона виданню.

Після зустрічі Ірина повідомила, що конструктивного діалогу із адміністрацією вишу вона не отримала.

Нагадаємо, 29 вересня студентів педагогічного університету ім. Драгоманова замість пар змушували йти на молебень з нагоди Дня працівників освіти.

Про це написав на своїй сторінці у Фейсбук речник Української асоціації студентів Сергій Зайченко, який навів оголошення на сторінці вишу та скріншоти смс-повідомлень, в яких студентам передавалось розпорядження щодо сьогоднішнього ранку.

У наведених ним смс-повідомленнях дівчатам рекомендують вдягати спідниці і взяти хустки. А також йдеться про те, що, оскільки молебень відбудеться у час навчання, то неявка на нього буде зарахована як прогул другої пари.

Водночас прийнятий Верховної Радою і підписаний 25 вересня президентом України закон “Про освіту” прямо забороняє такі дії.

Так, згідно з частиною 1 статті 31 закону, “державні та комунальні заклади освіти відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер”.

“Керівництву закладів освіти, педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам, органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється залучати здобувачів освіти до участі в заходах, організованих релігійними організаціями (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті) чи політичними партіями (об’єднаннями), крім заходів, передбачених освітньою програмою”, – йдеться у частині 4 статті 31 згаданого закону.

Виключення з цієї заборони, зазначене у дужках, становлять “приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями”, які “мають право визначати релігійну спрямованість власної освітньої діяльності”.