Омбудсман виступив проти посилення покарань для військових за самовільне залишення служби

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець не підтримує законопроєкту № 13260, який фактично повертає кримінальну відповідальність за самовільне залишення військової частини під час воєнного стану.

Про це він повідомив на своєму телеграм-каналі.

Фото: Pexels

Він пояснив, що ухвалення документа позбавить військових можливості уникнути покарання в разі добровільного повернення до місця служби. У такій ситуації на людину чекатиме не заохочення до виправлення, а кримінальна відповідальність за статтями 408 або 409 Кримінального кодексу України.

Омбудсман нагадав, що лише у 2025 році отримав майже 10 тисяч звернень від військовослужбовців і їхніх родичів. Тому, за його словами, він уважно стежить, щоб зміни до законодавства не обмежували прав цієї категорії громадян.

Лубінець також висловив зауваження до законопроєкту № 13452. Документ передбачає довший строк для накладання адміністративних стягнень у воєнний час, а також забороняє призначати м’якіше покарання чи звільняти з випробуванням за статтею 402 Кримінального кодексу України “Непокора”.

Свої пропозиції він скерував до парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності, який відповідає за доопрацювання цих законопроєктів.

“Дотримання прав військовослужбовців і надалі залишатимуться на моєму особистому контролі. Держава повинна підтримувати своїх Захисників і Захисниць”, – зазначив він.

Нагадаємо, на початку вересня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 13260, який у разі остаточного ухвалення змінить умови, за яких військові, що самовільно залишили частину, могли повернутися до служби без наслідків. 

У пояснювальній записці до законопроєкту № 13260 автори загалом позитивно оцінюють свою минулу законотворчість, що мала допомогти розв’язати проблему СЗЧ та дезертирства. Втім, з такою оцінкою не погоджуються експерти, як-от з Головного науково-експертного управління Верховної Ради. 

Останні, реагуючи на інший законопроєкт, пов’язаний із СЗЧ, радили зосередитися на причинах, чому самовільно лишають військо. Серед таких, зокрема, накази командування, які призводять до необґрунтованих втрат. 

Також радили нардепам подумати над тим, як покращити психологічну підтримку та умови несення служби загалом. Зараз поверненню військових на службу, як вважають парламентарі, заважає “ряд об’єктивних і суб’єктивних факторів”.

Коли проблема СЗЧ стала набувати в Україні великих масштабів, то парламент спершу декриміналізував такий злочин, якщо вчиняти вперше, а потім дозволив самостійно повертатися до армії без рішення суду. Цьогоріч уже втретє продовжили строк, щоб можна було повертатися на службу без наслідків.

Однією з причин великої кількості СЗЧ називають, зокрема, ухвалений ще 2022 року закон, який заборонив судам пом’якшувати покарання військовим з підозрою в невиконанні наказу, самовільному залишенні частини чи дезертирстві. Нині роздумують над тим, щоб поширити заборону ще й на справи про непокору. 

Критики ідеї, серед яких військові, кажуть, що посилення покарання не має превентивного ефекту, а тільки ставить військових та цивільних у нерівне становище. Перших фактично позбавляють права на справедливий суд, яке не можна обмежити навіть під час воєнного стану. Детальніше за посиланням. 

Правники висловлювали думку, що “обмеження прав військовослужбовців та інших громадян під час воєнного стану без дотримання базових стандартів кримінального провадження не спонукає добровільно вступати на військову службу”.