Багаторічні намагання правозахисників звільнити довічника Панасенка підтримав Омбудсман

Правозахисній спільноті справа Панасенка відома як приклад сфабрикованої справи та жорстокого покарання за обставин очевидної непричетності підсудного до інкримінованого йому злочину. 

 

19 вересня 2008 року Львівський апеляційний суд підтримав рішення першої інстанції про довічне позбавлення волі чоловіка. 

 

Покарання йому призначили за сукупністю злочинів, серед яких були замах на вбивство, вчинене на замовлення з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, та організація вбивства неповнолітньої дівчини.

 

2006 року у людному місці біля львівського ринку “Шувар” вибухнув автомобіль директора ринку Романа Федишина. Той дістав легкі тілесні ушкодження, але загинула випадкова перехожа – 14 річна дівчинка. У злочині слідчі звинуватили Володимира Панасенка, який працював на цьому ринку.

 

Головним і єдиним аргументом найвищої міри покарання стали свідчення іншого обвинуваченого у цій кримінальній справі. Але згодом він заявив, що обмовив Володимира Панасенка під примусом правоохоронців.

 

За словами рідних, до фабрикування справи причетний колишній старший слідчий у прокуратурі Львівської області Роман Шарко, який і вів справу Панасенка. Донька довічника Тетяна Панасенко звинувачувала правоохоронця, зокрема, в підробленні протоколів допиту батька, якого катували, у погрозах свідкам та фігурантам справи та у свідомому приховуванні обставин, які виправдовували Панасенка.

 

Як відомо, Верховна Рада досі не передбачила в законодавстві процесуальних механізмів для перегляду остаточного судового рішення у кримінальній справі задля виправлення судової помилки.

 

В ув’язненні у Володимира Панасенка розвинулася важка форма захворювання органів дихання. Лікарсько-консультативна комісія дійшла висновку, що його невиліковна важка хвороба є підставою для звільнення від подальшого відбування покарання. Ба більше, судово-медичні експерти у своєму висновку констатували, подальше перебування в місцях позбавлення волі чоловіка призведе до прогресування ускладнень та становить загрозу його життю.

 

У цьому документі йдеться, що стан здоров’я Панасенка несумісний з подальшим відбуванням покарання в умовах місць позбавлення волі.

 

Володимир Панасенко подав заяву до Вінницького міського суду щодо свого звільнення за станом здоров’я, утім, суддя Ганна Гайда, всупереч законодавству, відмовила йому у цьому клопотанні.

 

Правозахисниця Тетяна Печончик вважає, що винесення невмотивованого судового рішення підриває авторитет правосуддя, адже створює враження у громадськості про упередженість судді на користь однієї зі сторін судового процесу. Мало того, строк для розгляду клопотання про звільнення за хворобою є необґрунтовано довгим. Таке затягування справи ставить під загрозу життя засудженого, адже весь цей час він перебуває в умовах, які шкодять його здоров’ю та становлять реальну загрозу для його життя.

 

Правозахисниця також вважає, що через таке рішення суду існує значний ризик подальшого погіршення стану засудженого без належної медичної допомоги та лікування в умовах тюремної медицини, яка уже неспроможна допомогти. Вона наголошує, що таке становище порушує права людини та основоположних свобод, які передбачені Європейською конвенцією з прав людини, а саме – право на життя (ст. 2 Конвенції) та заборона катування (ст. 3 Конвенції).

 

Тетяна Печончик у своєму зверненні закликала Омбудсмана “невідкладно вжити усіх необхідних та дієвих заходів задля захисту конвенційних та конституційних прав Володимира Панасенка та сприяти його звільненню від подальшого відбування покарання за хворобою”.

 

У своєму листі Омбудсман повідомив, що його діяльність доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, що забезпечують захист і поновлення порушених прав та свобод.

 

Дмитро Лубінець підтвердив, що дійсно, відповідно до ч. 3 ст. 84 Кримінального кодексу людина, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого відбування. При розв’язанні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини.

 

У своїй відповіді Омбудсман повідомив, що він не може втручатися у діяльність судової гілки влади та чинити вплив на суддів. Відтак у нього немає повноважень щодо розв’язання питання звільнення Володимира Панасенка.

 

Утім, як повідомив Дмитро Лубінець, розуміючи, що звільнення від відбування покарання за хворобою наразі є єдиним шансом засудженого на звільнення, він як Уповноважений підтримує позиції правозахисної спільноти України та підтримав клопотання захисника засудженого про його звільнення від подальшого ув’язнення.

 

Омбудсман надіслав подання Генпрокурору Андрію Костіну з проханням підтримати його позицію як Уповноваженого.

 

Також Омбудсман інформував, що його регіональний представник моніторить розгляд Вінницьким апеляційним судом апеляційної скарги Володимира Панасенка.

 

У колонії Володимир Панасенко характеризується позитивно, за час відбування покарання має лише заохочення і жодного стягнення. Підтримує соціальні зв’язки з родиною. Психолог установи вбачає врівноваженість у його почуттях та діях, його прагнення до життя в суспільстві. Чоловік не потребує жодних виховних заходів чи ресоціалізації в суспільстві.