Окупація Криму погіршила екологію півострова – “Крим SOS”
За роки окупації проблеми довкілля Криму збільшуються за масштабами та серйозністю. Забруднення моря, погіршення водозабезпечення, техногенні катастрофи та інші екологічні проблеми спричинені недалекоглядністю та недбалістю окупаційної влади. Забруднення довкілля півострова створює загрози для життя і здоров’я кримчан, призводить до падіння їхнього рівня життя та порушення екологічних прав людини.
Такого висновку дійшли експерти “Крим SOS“, які оприлюднили другу частину дослідження про екологію тимчасово окупованого Кримського півострова.
Дослідники розцінюють аварію на заводі “Кримський титан” 2018 року як найбільшу техногенну катастрофу в Криму за час окупації. За їхніми оцінками, вона сталася через недбале ставлення до ставка-кислотонакописувача, який потребує постійного обводнення.
Його пересихання призвело до розвіювання вітром сірчистого ангідриду, що знищує рослинність, руйнує різні матеріали, пошкоджує дихальні шляхи та спричиняє різноманітні захворювання.
Станом на 5 вересня 2018 року гранично припустима концентрація сірчистого ангідриду була перевищена у 57,8 раза. Повідомляється, що вплив викиду поширився на відстань до 120 км і охопив колосальні території, зокрема два водно-болотних угіддя міжнародного значення та 12 об’єктів природно-заповідного фонду України, включно з національним природним парком “Азово-Сиваський” та біосферним заповідником “Асканія-Нова”.
Завод “Кримський титан” з космосуКрім того, забруднення призвело до пошкодження великої кількості дикої та культурної рослинності й масового ураження здоров’я населення як Криму, так і Херсонської області.
Експерти також зазначають, що викиди хімічної речовини з “Кримського титану” були повторно зафіксовані у 2019 та 2020 роках.
Техногенні загрози також створюють підприємства “Кримський содовий завод” та “Бром” і енергозабезпечення Кримського півострова за допомогою спалювання викопного палива.
“Проблема утилізації твердих побутових відходів виникла задовго до 2014 року, однак за роки окупації вона значно погіршилася. Серед причин такого погіршення є вичерпання терміну експлуатації сміттєзвалищ, відсутність системи сортування та переробки сміття, зростання кількості несанкціонованих сміттєзвалищ, стрімке збільшення населення Криму за рахунок переселенців з Росії та збільшення вартості вивезення сміття. Звалища, розміщені на підвищеннях рельєфу, являють собою особливу небезпеку для населених пунктів, лісів та інших природних територій через те, що сміття під дією вітрів розлітається на великі відстані, а отруйний фільтрат стікає схилами. Крім того, зафіксовано випадки підпалів сміттєзвалищ, які дозволяють їхнім власникам зменшити обсяг сміття”, – йдеться в повідомленні дослідників.
Вони також повідомляють, що забруднення Чорного та Азовського морів відбувається через каналізаційні стоки, вибухи боєприпасів під час військових навчань та нафтопродукти.
За словами авторів дослідження, забруднення каналізаційними стоками спричинене застарілою технологією очищення, пошкодженням глибоководних скидів, самовільними скидами в річки або безпосередньо в море, які здійснюють рекреаційні заклади та заклади громадського харчування. Через це забруднення моря досягло таких показників, що окупаційним органам доводиться постійно забороняти відвідування пляжів. Своєю чергою це знижує рентабельність рекреаційних закладів і ще більше призводить до зубожіння населення Криму.
Крім того, проводяться численні навчання ВМС РФ, під час яких у морі вибухає багато різноманітних боєприпасів. Ще одним джерелом забруднення морського середовища є розлив нафтопродуктів унаслідок аварій та утилізацій морських суден.
У доповіді йдеться, що після початку окупації уряд припинив водопостачання через Північно-Кримський канал, через що Кримський півострів утратив понад 85% природних водних запасів. Сільське господарство, на яке до 2014 року було основним реципієнтом водних ресурсів з Північно-Кримського каналу, фактично зникло як галузь у північному та центральному Криму. Водночас населення Криму тривалий час так контрастно не відчувало кризи водних ресурсів. До цієї проблеми ще додається зміна клімату, внаслідок якої чимало річок та інших водних об’єктів пересихають ще до середини літа.
Як відомо, окупаційна влада шукає альтернативні шляхи водозабезпечення Криму: наповнення водосховищ природного стоку, буріння нових свердловин, опріснення морської води, перекидання річок. Експерти розцінюють ці заходи як малоефективні та катастрофічні для екології.
Так, до прикладу, інтенсивне викачування підземних прісних вод у Криму призводить до того, що на їхньому місці з’являється солона вода. Своєю чергою перекидання гірських річок створює загрозу для існування прісноводних риб (шемая кримська, рибець малий, марена кримська, тритон Кареліна) та комах (красуня блискуча кримська, гептагенія самоха, екдіонурус єдиний), занесених до Червоної книги України.
Дослідники називають варварською експлуатацію природних ресурсів України, зокрема нафти, природного газу і деяких цінних копалин кристалічного складу, що уможливила протиправна окупація Криму.
Окрім масштабного розвитку мережі відкритих кар’єрів у Криму, РФ захопила українські вежі з видобутку вуглеводнів на чорноморському шельфі. Сировина, що видобувається підвищеними темпами, використовується для потреб енергозабезпечення Криму, а також вивозиться на територію РФ. Порушуючи міжнародне право, РФ видає ліцензії на видобуток нафти, газу і газового конденсату у виключній економічній зоні України. Така експлуатація може негативно вплинути на довкілля та спричинити виникнення техногенних катастроф.
За роки окупації відбулося серед іншого розорювання понад 20 700 га степів Кримського півострова, що залишалися нерозораними на початку 2014 року.
Крім того, кілька сотень гектарів степових ділянок Криму знищено під виглядом створення лісів, які свідомо приречені на загибель у цій природній зоні. Дослідники вказують на корупційні схеми, завдяки яким лісгоспи отримують кошти нібито на відновлення втрачених лісів у степовій зоні.
“Степи відіграють надзвичайно важливе значення для протидії змінам клімату. У степах діє особливий гідрологічний режим, який не дозволяє їм перетворитися на пустелю навіть в умовах посушливого клімату завдяки рослинам та ґрунту. Крім того, степова частина Криму є середовищем існування 123 видів тварин та 115 видів рослин і лишайників, занесених до Червоної книги України”, – пояснюють дослідники.
З першою частиною доповіді Крим SOS можна ознайомитися за посиланням.
