Один із вбивць активіста Артема Мирошниченка пішов у СЗЧ після того, як вийшов на волю для служби в ЗСУ

Один із вбивць українського активіста з Бахмута Артема Мирошниченка, які завдяки рекрутингу до ЗСУ були умовно-достроково звільнені від відбування покарання за вбивство, самовільно залишив військову частину та може втекти з України.

Про це повідомив брат убитого активіста Сергій Мирошниченко на свої сторінці у фейсбуку.

Вбитий Артем Мирошниченко. Фото з фейсбук-сторінки його брата Сергія Мирошниченка.

“Ті два виродки, які вбили мого брата, вже на свободі. Після набрання чинності вироку – 8 років та 9 років і 2 місяців відповідно – вони вирішили підписати контракт і піти в ЗСУ. Відбувалося тишком-нишком, про що дізнався зовсім недавно. Як добровольцю та як колишньому військовому, який пробув на фронті добровільно 2 роки, дуже сумно усвідомлювати, що поруч із моїми побратимами може опинитися така тварюка. Бачивши всі шість років знущання з правосуддя та над Україною, вони нібито стали захисниками, але в їхнє каяття та щире бажання захищати Україну я не вірю – це легальний спосіб уникнути тюрми та утекти. До речі, один – це вже зробив!” – написав Сергій Мирошниченко.

За його словами, один з убивць зараз знаходиться в СЗЧ, а мати його, за деякою інформацією, перебуває в Пітері.

Також Сергій Мирошниченко оприлюднив картку за фактом самовільного залишення частини Олександра Баришка, який служив у військовій частині А0666 – це 28-ма окрема механізована бригада імені Лицарів Зимового походу.

Із довідки випливає, що Баришок Олександр, 2002 р.н., самовільно залишив частину 8 квітня 2025 року, перебуваючи в місті Дружківка на Донеччині.

“Боляче кожного разу дзвонити своїм побратимам і дізнаватися погані новини, знаючи, як їм це важко за три роки й дізнаватися, що цей сцикун пробув там всього нічого, і вже навтьоки. Так що це не щиросердне каяття і захист України – це всього-на-всього прикриття”, – говорить Сергій.

Напередодні вбивці Артема Мирошниченка вийшли на волю через контракт зі Збройними силами України. Суди задовольнили їхні подання про вихід з колоній у зв’язку з умовно-достроковим звільненням для проходження ними військової служби за контрактом.

Так, Полтавський районний суд задовольнив подання Божковської виправної колонії №16 про звільнення Миколи Барабаша, а Первомайський міськрайонний суд Харківської області – щодо Олександра Баришка, який відбував покарання в Первомайській виправній колонії №117.

Раніше 13 червня 2024 року, Слов’янський міськрайонний суд оголосив вирок Олександру Баришку та Миколі Барабашу, яких обвинувачували у вбивстві бахмутянина Артема Мирошниченка. Обвинувачені – отримали дев’ять та вісім років ув’язнення відповідно. Час перебування в СІЗО їм зарахували у термін перебування за ґратами.

Упродовж 30 днів після винесення вироку, до 13 липня, вони мали право подати апеляцію та оскаржити рішення суду. Проте обвинувачені цього не зробили.

Нагадаємо, на проукраїнського активіста Артема Мирошниченка напали 29 листопада 2019 року у Бахмуті. Нападники не пограбували активіста, а тому його брат вважає, що причиною побиття могла стати його волонтерська діяльність. Медики діагностували в Мирошниченка перелом основи черепа та провели складну операцію, він перебував у комі. 6 грудня стало відомо, що Мирошниченко помер у лікарні.

Правоохоронці встановили, що до інциденту були причетні двоє неповнолітніх спортсменів – раніше судимий 17-річний хлопець та раніше не судимий 16-річний юнак. Обидва були в нетверезому стані.

3 грудня одного з нападників, який, за попередньою версією слідства, єдиний завдавав ударів, відправили під домашній арешт. На суді хлопець пояснив мотив бажанням перевірити свої бойові навички і тим, що не знав про активістську діяльність Мирошниченка.

Зазначимо, що Артем Мирошниченко з 2014 року активно допомагав українським військовим на фронті та підтримував волонтерські ініціативи в регіоні. Також відомо, що з початком війни вся родина Мирошниченка принципово перейшла на українську мову не тільки на офіційних заходах чи в соцмережах, а й у побуті.

Місцеві журналісти отримали інформацію від свідка про те, що приводом для нападу на волонтера стало його спілкування українською. Свідчити в суді та взагалі звертатися в правоохоронні органи людина не має намірів, а при спілкуванні з журналістом “Тижня” попросила зберегти анонімність.

“Чего ты тут ходишь?” – нібито спитали нападники. Той щось відповів та пришвидшив рух. “А на нормальном языке ты не можешь? Мы на этом не понимаем!” – пролунало у відповідь. Після цього його почали сильно бити.

Прощання з Артемом Мирошниченком відбулося 8 грудня в Бахмуті.