Житомирська ОДА витурює з Кмитівського музею групу митців через використання слова “радянський”

Житомирська облдержадміністрація вимагає від керівництва Кмитівського образотворчого музею припинити співпрацю з групою митців та кураторів, які працюють над розвитком та виведенням закладу з кризи. Причина – останні використовують у назві музею на фейсбук-сторінці слово “радянський”. Звинувачення в нібито порушенні закону про декомунізацію висувають кілька депутатів Житомирської облради, які тиснуть на виконавчу владу та співробітників музею.

Про це повідомила мистецтвознавиця Євгенія Моляр, яка кілька місяців співпрацює з музеєм за угодою в межах гранту.  

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=10215635271296821&id=1292539752

Музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука розташований у селі Кмитів Житомирської області. Заснував його ще в 1970-х роках колишній військовий та митець Йосип Баханчук. В експозиції закладу представлені твори радянського мистецтва різних часів, зокрема українського, і, за словами митців, він єдиний в Україні зберігає, досліджує та репрезентує витвори часів СРСР.

До 1991 року заклад існував під назвою “Державний музей радянського образотворчого мистецтва”, а після отримав свою сучасну назву – “Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука”. Влітку 2018 року до закладу приїхала група митців та дослідників з ініціативи “ДЕ НЕ ДЕ”, яка працює над збереженням культурного спадку ХХ століття і насамперед монументального мистецтва. 

Митці співпрацювали з Управлінням культури Житомирської обласної ради, знаходили гроші на розвиток закладу, в якому працюють 5% населення села. Зокрема, вони отримали грант від Українського культурного фонду, що дозволило оновити роботу відділу сучасного мистецтва та організувати кілька нових виставок і експозицій. 

Також для кращого поширення інформації про музей куратори пожвавили ведення його сторінки у фейсбуці. І, аби підкреслити унікальність музею, на фейсбук-сторінці використали назву “Кмитівський музей радянського мистецтва”. 

“До того сторінка велася мляво з незначною кількістю відвідувань. Вміст її відповідав невибагливим радощам провінційного музейництва. Водночас поза видимістю на цій сторінці залишався героїчний вимір того ж провінційного музейництва: порятунок перлин мистецтва в умовах безгрошів’я, чиновницької байдужості та вже згаданого протікання даху”, – розповідали дослідники ініціативи. 

Утім, слово “радянський” привернуло увагу депутатів облради Олени Галагузи з партії “Самопоміч” та Сидора Кізіна з партії ВО “Свобода”, які звинуватили митців у порушенні закону про декомунізацію.

Згодом до них приєднались активісти, погляди яких митці називають “ультраконсервативними”. Вони погрожували керівництву закладу та кураторам і писали скарги в різні інстанції, вимагаючи звільнення директора музею Ярослава Хитрого та начальниці Управління культури Житомирської ОДА Тетяни Парфентієвої, яка залучила митців до співпраці з музеєм.  

Ситуація привернула суспільну увагу, а тому із закликом захистити музей у відкритому листі до чиновників Житомирської ОДА виступили 500 українських діячів культури. Крім того, за словами Євгенії Моляр, в Інституті національної пам’яті також визнали, що дослідники не порушували норм закону, адже використали слово “радянський” у назві для уточнення періоду в публічній комунікації. 

Але тиск не припинився. Свою вимогу зупинити співпрацю з митцями ініціативи чиновники аргументують тим, що на сторінці у фейсбуці досі використовують слово “радянський”. Окрім цього, вони також хочуть провести службове розслідування щодо цього факту із залученням членів постійної комісії на базі ОДА та притягнути до дисциплінарної відповідальності директора музею. 

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10215636124358147&set=p.10215636124358147&type=3&theater

Як відомо, Закон України “Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки” парламент ухвалив у 2015 році. Тоді за відповідне рішення проголосували 254 депутати. Колишній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, який того дня виступав із трибуни Верховної Ради, наголосив, що закон є способом позбавлення радянських міфів щодо Другої світової війни та перемоги над нацизмом. 

Читайте також: В Україні судитимуть жінку за продаж радянських прапорів в інтернеті

Відтоді на всій території України виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, зокрема у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їхніх фрагментів стало протизаконним. Також у межах декомунізації перейменували низку українських міст. Інститут національної пам’яті у квітні цього року наголошував, що свою назву змінили 987 населених пунктів. Крім того, в Україні демонтували й понад 2,5 тисячі пам’ятників, пов’язаних з радянським минулим. 

У липні цього року Конституційний Суд визнав декомунізацію законною, однак правозахисники неодноразово критикували цей закон. За їхніми словами, він порушує свободу вираження поглядів, свободу асоціацій (через обмеження створення політичних партій громадських об’єднань та інших організацій), мирних зібрань (через заборону використання символіки під час зборів) та виборчі права (через обмеження брати участь у виборах для партій та їхніх кандидатів).

Негативний висновок щодо закону надала й Венеційська комісія.