Обмеження свободи слова в Законі “Про медіа” є необхідними в демократичному суспільстві – юрист Максим Дворовий
Обмеження свободи слова в Законі “Про медіа”, який підписав президент України 29 грудня 2022 року, є необхідними в демократичному суспільстві.
Про це у відповіді на питання абонентів гарячої лінії Комісії з журналістської етики (КЖЕ) сказав медіаюрист Лабораторії цифрової безпеки та КЖЕ, член робочої групи з написання цього закону про медіа Максим Дворовий.
Максим Дворовий. Джерело: фейсбук-сторінка медіаюристаЗа його словами, закон №2693-д кодифікує контентні обмеження, що вже наявні в чинному законодавстві, та робить з них єдину та зрозумілішу систему. Якщо подивитися на контенті обмеження, то в них (статті 36, 42 та 119 закону) майже немає нічого такого, чого не було б у законодавстві раніше, наголосив юрист.
Водночас він уточнив, що в історії України дійсно вперше створюється механізм притягнення до відповідальності онлайн- та друкованих медіа, а також певних категорій аудіовізуальних медіа (VOD-платформи) за поширення ними протиправного контенту.
“Чи є це обмеженням свободи слова? Так. Чи є такі обмеження необхідними в демократичному суспільстві з точки зору правомірності обмежень свободи вираження поглядів? Більшість – так. Чи погіршує закон ситуацію для онлайн- та друкованих медіа? Лише якщо вони збиратимуться систематично порушувати законодавство, хоча остаточне припинення їхньої діяльності в будь-якому разі відбувається через судове рішення”, – пояснив він.
Єдиний виняток у цій ситуації – анонімні онлайн-медіа, підкреслив Максим Дворовий:
- якщо медіа анонімне та не розмістило вихідних даних про себе і не відреагувало на комунікацію Нацради щодо надання контактних даних, то після двох чи трьох приписів від Нацради (залежно від тяжкості порушення), воно може бути заблоковане за його рішенням;
- незареєстроване онлайн-медіа можна тимчасово заблокувати на два тижні в разі, якщо за місяць таке медіа отримало п’ять штрафів, за рішенням Нацради.
Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський підписав Закон “Про медіа”, ухвалення якого Єврокомісія визначила одним із критеріїв для оцінки руху України в ЄС, 29 грудня 2022 року.
Цей документ внесли до парламенту ще у 2020 році. Через два роки, у серпні 2022-го, його ухвалили в першому читанні, і підтримали в другому читанні 13 грудня.
Законопроєкт має забезпечити конкурентний медіаринок із правилами для всіх, незалежним регулятором та відповідати аудіовізуальній директиві ЄС.
Показово, що документ, зокрема, регулюватиме онлайн-медіа, які за чинного законодавства не мали окремого статусу. Так, у законопроєкті з’явилося визначення, що онлайн-медіа вважатимуться ЗМІ, які регулярно поширюють інформацію за допомогою інтернету на власному вебсайті. Але це не стосуватиметься медіа, які зараховано до аудіовізуальних.
Обговорення документа викликало запеклі суперечки в медійному та експертному середовищі. Наприклад, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявляв, що законопроєкт має бути “суттєво доопрацьований, щоб не допустити звуження сфери використання державної мови”.
Читайте також: Профільний комітет ВР схвалив доопрацьований проєкт Закону “Про медіа”, однак документ знову викликав суперечки: які аргументи
