Новий законопроєкт Зеленського: САП під окремим керівництвом, Генпрокурору обмежать повноваження

Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, що передбачає посилення повноважень Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Документ вже оприлюднили на сайті парламенту.

Фото: “Апостроф”

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що чинне законодавство створює ризики для ефективної роботи антикорупційної системи, зокрема через відсутність достатніх гарантій незалежності НАБУ та САП. Автори документа наполягають на необхідності терміново змінити Кримінальний процесуальний кодекс та інші закони, щоб посилити захист антикорупційних органів від зовнішнього впливу, зокрема з боку держави-агресора.

Законопроєкт пропонує закріпити за САП право самостійно керувати процесом у справах НАБУ та запроваджує превентивні й контррозвідувальні заходи для захисту працівників від можливого втручання іноземних спецслужб.

Серед інших положень – посилення ролі керівництва САП. Його офіційно визнають керівником органу прокуратури для прокурорів САП. Керівник і його заступники отримують право змінювати або відкликати апеляційні й касаційні скарги, а також погоджувати угоди про визнання винуватості без участі Генпрокурора.

Документ також обмежує повноваження Генпрокурора: він не зможе давати вказівки детективам НАБУ або передавати їхні справи іншим органам – лише якщо НАБУ не зможе працювати. Спірні питання щодо підслідності вирішуватимуть Генпрокурор або керівник САП.

Також, згідно з законопроєктом, детективи НАБУ зобов’язані виконувати лише вказівки прокурорів САП, а усі інші інструкції вважаються недійсними. Генпрокурор не має права втручатися в роботу прокурорів САП, а всі адміністративні накази щодо САП підлягають погодженню з її керівником.

Крім цього, документ спрощує процедуру призначення прокурорів, вилучаючи норму про обов’язкове призначення Генпрокурором у конкретних справах. Також керівнику САП дозволяють повідомляти працівникам НАБУ про підозру.

У поясненні до законопроєкту підкреслюють, що реалізація змін не вимагатиме додаткових витрат з державного бюджету. Уряд очікує, що нові норми підвищать довіру громадян і міжнародних партнерів до незалежності антикорупційної системи.

В Національному антикорупційному бюро повідомили, що у новому законопроєкті щодо антикорупційних органів перевірку на поліграфі для працівників НАБУ проводити буде не СБУ, а Управління внутрішнього контролю (УВК) НАБУ. 

“Законопроєкт, який має усунути загрози незалежності антикорупційних органів, передбачає, зокрема, проходження поліграфа працівниками НАБУ, які мають доступ до державної таємниці. Ці перевірки пропонується проводити саме УВК НАБУ”, – мовиться у повідомленні НАБУ.

В НАБУ наголосили, що застосування поліграфа в таких випадках – усталена внутрішня практика бюро: “Працівники проходять поліграф під час службових розслідувань, призначень і перепризначень. Це не новація, а інструмент внутрішньої доброчесності”.

Повідомляється, що 2024 року УВК провело понад 200 психофізіологічних опитувань працівників НАБУ із використанням поліграфа.

Нагадаємо, що парламент ухвалив закон про НАБУ та САП завдяки механізму внесення змін до голосування. 

Завдяки правкам, більшість з яких підготував нардеп Максим Бужанський, зміст закону кардинально змінився, що є порушенням правил роботи парламенту. У першому варіанті документ не стосувався антикорупції, а зачіпав питання зниклих безвісти, на які увагу влади звертали родини зниклих та вимагали реакції. 

Парламентарі використовують схему з правками не вперше за час роботи чинного скликання. До прикладу, у 2021 році низка народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проєкти постанов, які блокують підписання закону про порядок обрання та призначення на посади членів Вищої ради правосуддя, а у 2023 народний депутат від забороненої ОПЗЖ та заслужений юрист України Григорій Мамка пропонував змінити статтю закону щодо зловживання владою або службовим становищем.

Зараз уперше за історію незалежної України у Верховній Раді працюють менш як 400 народних депутатів, а вищезгаданий закон підтримали 263 з них, проти – лише 13, стільки ж утримались, а ще 35 – не голосували.