Нормалізація насильства і контролю: як українські телеканали показують жінок і чоловіків у розважальному контенті
У розважальних передачах українських телеканалів виявили десятки випадків контенту, який нормалізує насильство, об’єктивацію та сексуалізацію жінок. У телешоу нерідко звучить знецінення доглядової праці і нав’язування ролі домогосподарки.
Такими є висновки гендерного аналізу розважального телевізійного контенту під час війни, який 21 травня презентували активістки мережі жіночих правозахисних організацій CAFI, передає ZMINA.
Скриншот трансляціїМережа CAFI (Call to Action Field Impementation), до якої входять понад 45 громадських організацій, вперше проаналізувала телепередачі та серіали на наявність контенту, який може впливати на суспільну думку і поглиблювати гендерно зумовлене насильство. Аналіз проводили представниці громадських організацій, які працюють над протидією такому насильству.
“Телебачення відіграє значну роль у формуванні громадської думки, нормалізації певних ролей чоловіків і жінок. Дуже важливо звертати увагу на те, який контент транслюється на нашому телебаченні”, – зазначила представниця ГО “Центр “Жіночі перспективи” Ірина Трохим.
Організації проаналізували медіаконтент з 2022 року – дев’ять реаліті та соціальних ток-шоу і три телесеріали. Моніторинг показав розрив між поступом українського суспільства й архаїчними нормами та образами, які транслюються на телебаченні, зазначила Ірина Трохим:
“Сьогодні жінка займається волонтерством для фронту, керує бізнесом, заміщує багато “чоловічих” професій, залучена до доглядової праці. Проте на телеканалах вона сьогодні постає більшою мірою у ролі жертви, сексуального об’єкта або у якійсь пасивній ролі”.
Експертка громадської організації “Важлива” Олена Постельняк розповіла, що у грудні 2025 – січні 2026 року переглянули й задокументували понад 45 годин розважальних телепередач:
“Ми розробили кодифікатор за найпоширенішими стигматичними уявленнями про те, як ми сприймаємо норму і що нормою не є. Це такі: нормалізація насильства та контролю, обмеження жіночої суб’єктності, коли, наприклад, жінці кажуть: “Твоє місце на кухні, ти нічого не досягнеш, якщо перед тобою не буде впливового чоловіка, і все, що ти собі можеш купити, це тільки тоді, коли чоловік тобі дозволить”.
Скриншот трансляціїСеред телесеріалів експертки переглядали “Будиночок на щастя”, “Ключі від правди” та “Парочка слідчих”. Також – найрейтинговіші телевізійні шоу в прайм-тайм, які дивляться 29% аудиторії.
Під час аналізу серіалів виявили 42 випадки контенту, який є шкідливим і викривлює норми. Найбільше було нормалізації насильства (42%), об’єктивації та сексуалізації жінок (24%). У телевізійних шоу задокументували 83 випадки такого контенту, з яких найбільше стосувалися об’єктивації жінок (40%), знецінення доглядової праці та нав’язування ролі домогосподарки (26% і 12% відповідно).
Так, у так званому соціальному шоу “Говорить вся країна” було виявлено 7 випадків дискримінаційного контенту, зокрема нав’язування ролі домогосподарки, об’єктивація та сексуалізація жінок, мовний сексизм, віктимблеймінг та сексуальне насильство. У 5 епізодах шоу “Найкраща оселя” – 17 випадків, серед яких знецінення доглядової праці, об’єктивація та сексуалізація жінок, нав’язування ролі домогосподарки та економічна залежність жінки. Переглянутий контент шоу “Зважені та щасливі” містить 20 випадків, а “Єдиний квартал” — 5 випадків такого контенту.
Метою цього аналізу було викорінення гендерної дискримінації та усунення насильства з розважального контенту. Громадські організації передадуть листа до Нацради з питань телебачення і радіомовлення з усіма задокументованими випадами сексизму та стигматизації в ефірі українських телеканалів. Також представники мережі закликали глядачів і глядачок “вимикати сексизм на екранах”.
Нагадаємо, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення разом з організацією “Жінки в медіа” презентували першу збірку кращих редакційних практик рівності та різноманіття. Медіа, які впроваджують ці стандарти у своїй роботі, отримали відзнаки.
Також ZMINA писала, що медіа стикаються з бар’єрами в гендерночутливому висвітленні відновлення України.
