Німеччина видаватиме українським чоловікам замінник паспорта, якщо ті не зможуть отримати документи від України

Представник берлінського сенату, тобто уряду Берліна, який має статус однієї із 16 федеральних земель ФРН, заявив, що для надання чи продовження українським біженцям тимчасової посвідки на проживання в Німеччині не потрібно мати чинний паспорт. 

Про це розповідає DW. 

Посольство України у Берліні

Ці правила розповсюджуються на усіх людей незалежно від статі. 

Право на перебування у ФРН та всі пов’язані з цим можливості, як наголосив представник сенату, залишаються чинними, незалежно від рішення МЗС України не надавати консульські послуги чоловікам. 

Якщо ж українське посольство чи консульство відмовить у видачі або продовженні паспорта лише на підставі непройденої служби в армії, то берлінське земельне управління у справах іноземців видасть для поїздок за кордон проїзний документ, що замінить паспорт.

Це робитимуть лише у виняткових випадках, оскільки правила перебування іноземців у Німеччині дозволяють імміграційним відомствам видавати німецькі документи людям призовного віку, якщо ті можуть довести наявність вагомих причин для поїздки.

Не у всіх країнах ЄС виступили з такою ж позицією щодо українських чоловіків як у Німеччині. До прикладу, допомагати повертати їх обіцяють у Польщі та Литві, втім, незрозуміло, як на практиці це відбуватиметься. До цього європейські посадовці, коментуючи рішення українських, казали, що не ділять людей за статтю та призовним статусом. 

Нагадаємо, що з 23 квітня Україна тимчасово припинила надавати консульські послуги чоловікам призовного віку, які мешкають за кордоном. Це рішення МЗС ухвалило на вимогу затвердженого закону про мобілізацію, який має набути чинності лише в травні. Додатково уряд заборонив пересилати за кордон оформлені чоловіками від 18 до 60 років паспорти громадянина України та паспорти для виїзду за кордон. 

Низка українських юристів та правозахисників критично висловилася щодо такого кроку. Частина вбачає в цьому порушення статті Конституції, дію якої не можна обмежувати й під час воєнного стану, а інші звертають увагу, що такі дії влади не дадуть бажаного результату.