Незалежна медійна рада визнала, що стаття “Заборони” про StopFake порушує журналістську етику

Незалежна медійна рада визнала, що видання “Заборона” в статті під заголовком “Фейсбук заблокував “Заборону” за критику неонацистів. Виявилося, що українські фактчекери соцмережі тісно з ними товаришують” порушує принципи Кодексу журналістської етики, а також упереджено дискредитує проєкт StopFake як фактчекера і вводить в оману читачів щодо наявного механізму взаємодії фактчекерів та платформи Facebook.

Про це йдеться у висновку НМР, оприлюдненому 3 вересня.

З проханням надати висновок щодо згаданої статті до НМР 16 липня звернулася громадська організація “Центр медіареформ” (проєкт StopFake).  Зокрема, у StopFake просили розглянути статтю стосовно поширення недостовірної інформації та маніпуляцій.

У НМР нагадують, що 2 червня 2020 року “Заборона” опублікувала матеріал “Бійка за білу расу. Як російський неонацист Денис Нікітін просуває в Україні свої ідеї та до чого тут полк “Азов”. У статті йшлося про представника правоекстремістської субкультури Дениса Нікітіна. Історія доповнювалася відступами про формування ультраправих рухів в Україні й фото з нацистською символікою та символікою інших праворадикальних груп. Після публікації на Facebook платформа заблокувала допис.

Публікації з використанням нацистської символіки алгоритми Facebook можуть блокувати автоматично. Інколи блокування таких постів помилкове. Заблоковану публікацію про Дениса Нікітіна Facebook повернув на наступний день, зауважують в НМР. Але “Заборона” 3 липня випустила згадану вище статтю, в якій припустила зв’язки представників StopFake  з ультраправими.

Також в НМР констатують, що стаття отримала широкий розголос. Про можливі зв’язки партнера Facebook з ультраправими написала низка світових видань: New York Times, DW.com, Independent. З’явились і її переклади польською, норвезькою, німецькою. 8 липня StopFake опублікував заяву про посилення інформаційних атак щодо діяльності проєкту.

Тож у своєму рішенні щодо статті НМР наголошує, що припущення про зв’язок організації StopFake з ультраправими угрупованнями створює значні репутаційні ризики, що ставить під загрозу майбутню роботу проєкту StopFake і як фактчекера, і як партнера Facebook (одну з усього двох партнерських організацій Facebook в Україні).

“Стаття маніпулює наведеними фактами, створюючи синтетичний нібито причинно-наслідковий зв’язок, який не має достатнього обґрунтування та доказової бази”, – наголошує Незалежна медійна рада у своєму висновку.

НМР вказує на невідповідність заголовка змісту тексту (порушення принципу 8 Кодексу журналістської етики). Адже в заголовку “Заборона” подає дві тези так, ніби між ними є причинно-наслідковий зв’язок, хоча в тексті пояснює, що блокування допису у Facebook стало приводом дослідити зв’язки одного з фактчекерів з ультраправими угрупованнями.

Також НМР вважає, що в матеріалі є маніпуляції, невідокремлення фактів, суджень і припущень, упередженість і необґрунтовані звинувачення (порушення принципу 9 Кодексу журналістської етики). Одна з маніпуляцій, на думку НМР, полягає в тому, що зняття матеріалу з Facebook штучно пов’язують із діяльністю та нібито упередженістю фактчекінгової організації всупереч доступній достовірній інформації про те, що такий зв’язок між фактчекером та зняттям матеріалу є неможливим. Твердження про політизованість проєкту StopFake, на думку НМР, теж має маніпулятивний характер і суперечить доступним фактам.

Крім того, НМР вказує на незбалансованість матеріалу, відсутність у ньому думки об’єкта критики (порушення принципу 10 Кодексу журналістської етики). Хоча НМР зважає на те, що “Заборона” зверталася по коментарі до StopFake, Марка Супруна та його дружини, але не отримала відповідей до публікації.

Прочитати висновок НМР повністю можна за посиланням.

Нагадаємо, видання “Заборона” опублікувало матеріал про фактчекінгову організацію StopFake, у якому припустило зв’язки представників організації з ультраправими. StopFake відкинув такі припущення та заявив про посилення інформаційних атак проти його команди. У відповідь “Заборона” випустила ще один матеріал, де апелювала тезам із заяви StopFake.

Після цього телеведучий і блогер Роман Скрипін опублікував у Facebook фото журналістки та керівниці “Заборони” Катерини Сергацкової з п’ятирічним сином і назвав її агенткою Кремля. У коментарях під цим постом опублікували й адресу журналістки. Після численних скарг Facebook видалив цей пост, але Роман Скрипін продовжив публікувати образи на адресу Сергацкової. Згодом вона звернулась із заявою про погрози до поліції, але охорону не просила.

Правоохоронці зареєстрували заяву за фактом погроз журналістці. Сама Сергацкова, за повідомленнями ЗМІ, через погрози залишила Україну разом з родиною.

Організація Human Rights Watch закликала українську владу гарантувати безпеку Катерині Сергацковій після публікації її особистих даних в інтернеті. З аналогічною заявою виступила низка українських правозахисних організацій, зокрема Центр прав людини ZMINA. Заяву також підписала організація StopFake.

Водночас Медіарух “Медіа за усвідомлений вибір” запропонував спрямувати дискусію навколо публікацій “Заборони” щодо діяльності StopFake у професійне русло та висловив протест проти погроз журналістам. Медіарух також публічно звернувся до Незалежної медійної ради та Комісії з журналістської етики з проханням надати висновок стосовно відповідності трьох матеріалів “Заборони” щодо StopFake стандартам професійного журналістського розслідування.