Насильство в сім’ї: Луценко назвала три важливих кроки для вирішення проблеми

Проблема насильства в сім’ї в Україні не є замовчуваною, однак для її ефективного вирішення потрібні законодавчі зміни, просвітницька діяльність у громаді та підтримка ЗМІ. 

Про це нещодавно заявила депутатка Верховної Ради, учасниця міжфракційного об’єднання “Рівні можливості” Ірина Луценко, передає кореспондентка Центру інформації про права людини.

“Воєнні дії мають жіноче обличчя. Війна – це не тільки чоловіки. Від війни найбільше страждають жінки і діти”, – каже Ірина Луценко.

Це виклик не тільки для України, від воєн потерпають жінки в усьому світі. І щоб ця проблема вирішувалася, ще в 2000 році була прийнята резолюція Ради Безпеки ООН 1325.

Відповідно до цієї резолюції пропонується навчально-просвітницька робота з поліцією, армією, зокрема, як говорити з потерпілими, ставити питання, яка їм потрібна допомога.

“Окрім медичної та матеріальної допомоги, насамперед, має бути психологічна допомога жертвам насильства”, – коментує депутатка.

У резолюції також згадується важливість ролі жінок-дипломатів.

“Дуже багато приділялось уваги тому, що треба ввести в армію більшу кількість жінок. Щоб з армії нападу і агресії, армія отримала статус захисту і безпеки”, – розповідає Луценко.

Депутатка називає статистику: в ізраїльській армії наразі 36 % жінок постійно, у США – 16 %, у Великобританії – 9%, Україні – 8,5%. Це військові, які беруть участь в бойових діях, служать на військових професіях.

“Резолюція Ради Безпеки передбачає серйозну роботу для психологів, а також для навчальних закладів, де з дошкільного віку починають виховувати, що насилля є неможливим. Також зміну навчальних курсів у медичних установах, робота з прокурорами, суддями. До речі, присутній в цій резолюції й політичний фактор – збільшення кількості жінок саме в уряді, при прийняті рішень економічних, законодавчих тощо”, – коментує Ірина Луценко.

Україна – 68-а країна, яка прийняла резолюцію, розробила й затвердила Національний план дій з виконання резолюції РБ ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року. І це був один з важливих кроків, які зробила Україна для подолання насильства в сім’ї.

Як зазначали Міністерстві соціальної політики, прийняття цього документу викликано наявністю низки загроз, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України, що мають гендерний характер, і необхідністю оптимального використання потенціалу жінок у протидії насильству та встановленні миру.

Другий важливий крок для України – ратифікація Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція).

“Оцих два документи дуже важливі щодо заборони домашнього насилля. І ці документи були віддані на широке обговорення у всі органи місцевого самоврядування”, – каже Ірина Луценко.

Ратифікація Стамбульської конвенції планується влітку цього року.  

Депутатка розповідає, що фактично за цих півтора року, поки тривала адвокаційна кампанія із ратифікації Стамбульської конвенції із залученням політиків, громадських організацій, ЗМІ було порушено замовчувану проблему насильства в сім’ї. І це дало можливість прискорити й прийняти, зокрема, План дій щодо реалізації Національної стратегії у сфері прав людини, а саме в частині гендерної рівності, торгівлі людьми, побутового та домашнього насильства над жінками.

Однак Ірина Луценко наголосила, що привести у відповідність українське законодавство із ратифікацією Стамбульської конвенції – це півсправи.

“Ми всі прекрасно знаємо, скільки людей з АТО повернулося в кожній області. Чи є там реабілітація, що зроблено органами місцевого самоврядування, чи підготовлена комплексна робота?”, – зауважила депутатка.

Тож третій важливий крок для України в подоланні проблеми – виконувати законодавство, змінювати процедури, накази, постанови.

“Для цього необхідно працювати у двох напрямках – просвітницька робота в громаді й співпраця зі ЗМІ”, – наголосила Луценко.

Нагадаємо, триває кампанія проти насильства над жінками учасників АТО “Війна, яка не відпускає”, що реалізовує Центр інформації про права людини за підтримки Українського жіночого фонду.

Кампанія покликана вивести з тіні проблему насильства над жінками учасників АТО у медіапростір і активізувати публічну дискусію за участі експерток жіночих організацій, органів державної влади, психологів, постраждалих від насильства.