Суттєві та зорієнтовані на виконання вимог ЄС: експерт щодо змін до законопроєкту “Про медіа”

Дата: 28 Липня 2022
A+ A- Підписатися

Нардепи, члени парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики внесли низку пропозиції до законопроєкту “Про медіа”: що саме й з якою метою пропонують змінити в документі, розповів Олександр Бурмагін — медіаюрист, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення, який входить у робочу групу.  

Документ із запропонованими змінами розміщений на сайті Комітету.

Джерело: pixabay.com

Доповнення спрямовані на вдосконалення проєкту закону №2693-д, який Комітет рекомендував нардепам взяти за основу ще в липні 2020 року. Їх мають розглянути найближчим часом.

Зокрема, в документі уточнюється визначення онлайн-медіа — “медіа, що регулярно поширює інформацію в текстовій, аудіо, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному вебсайті, крім медіа, що віднесені цим Законом до аудіовізуальних медіа”.

Також низка доповнень стосується роботи медіа та регулювання їхньої діяльності під час війни.  

Як пояснив в коментарі ZMINA член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін, який входить в робочу групу над законопроєктом “Про медіа”, над новим дизайном документа в режимі 24/7 приблизно місяць працювала робоча група з 10 експертів: представники Нацради та індустрії, експерти громадських організацій, законодавці.

“Тому зміни достатньо суттєві й зорієнтовані в першу чергу на виконання вимог Європейського Союзу до України у зв’язку із набуттям статусу кандидата в члени ЄС”, — наголосив він.

Експерт нагадав, що ЄС чітко вказав три ключові позиції щодо сфери медіа:

  • подолання надмірних приватних інтересів у медіапросторі України;
  • впровадження в українському законодавстві положень європейської Директиви про аудіовізуальні медіапослуги;
  • зміцнення ролі національного регулятора.

Бурмагін уточнив, що в контексті подолання надмірних приватних інтересів у медіапросторі України, законопроєктом пропонується запровадити подачу та щорічну публікацію фінансової звітності аудіовізуальними лінійними медіа. Для національних медіа цього виду також лишається вимога щодо проведення щорічного аудиту і надання їхніх висновків регулятору.

Також, за його словами, покращено процедуру і повноваження Нацради щодо аналізу структури власності. Зокрема, додано можливість скасування реєстрації за рішенням регулятора й процедуру анулювання ліцензії у випадках, наприклад, коли в структурі є “російський елемент”.

“Фактично вперше в історії України вводиться нагляд та контроль за дотриманням медіастандартів висвітлення виборчого процесу і процесу референдуму, а також удосконалено повноваження регулятора щодо сфери агітації. Все це має зменшити рівень зловживань власників медіа під час проведення виборчих кампаній, використання їх як політичних інструментів”, — наголосив Бурмагін.

Щодо впровадження в українському законодавстві положень європейської Директиви про аудіовізуальні медіапослуги то, як пояснив медіаексперт, Україна має міжнародні зобов’язання закріпити на рівні закону оновлений комплекс правових норм у галузі аудіовізуальних медіа. Він має відповідати європейським стандартам і сучасному рівню технологічного розвитку.

У оновленій редакції законопроєкту підвищено рівень імплементації Директиви АВМП практично до 100%, сказав член Нацради. Зокрема, введений новий термін “користувацьке відео”, приведено у відповідність регулювання платформ спільного доступу до відео і європейського продукту.

Водночас з’явились додаткові норми щодо забезпечення можливостей людей з інвалідністю, підсилені норми щодо повноважень регулятора та його фінансової незалежності.

“Фактично, не повністю внесеними залишаються тільки стандарти щодо реклами. В цій частині в прикінцевих і перехідних положеннях проєкту з’явились норми про те, що Кабінет Міністрів протягом трьох місяців з дня прийняття Закону “Про медіа” має розробити та внести законопроєкт про зміни до Закону України “Про рекламу”. Адже там є цілий комплекс проблемних питань, зокрема й “директивних”, що потребують системного вирішення”, — сказав Бурмагін.

Він також зупинився на зміцненні ролі національного регулятора згідно з текстом законопроєкту “Про медіа”.

Стаття 30 Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги визначає необхідність діяльності незалежних національних регуляторів. Держави мають забезпечити:

  • юридичну відокремленість національних регуляторів від уряду;
  • їх функціональну незалежність від будь-якого впливу як з боку держави, так і з боку приватних структур;
  • передбачити наявність у регулятора належних фінансових і кадрових ресурсів та повноважень, які б дозволили їм ефективно виконувати свої функції.

“Оновлена редакція містить багато новел в цій частині, які на нашу думку, в разі ухвалення закону дозволять виконати вимоги ЄС до України й в цій частині”, — переконаний Олександр Бурмагін.

Зокрема, у новому тексті документа більш чітко розмежовані регуляторні та наглядові (контрольні) функції Нацради. При цьому в частині саме регуляторних додалися повноваження реагувати на невиконання медіа вимог закону через скасування реєстрації та анулювання ліцензій на підставі рішень Нацради.

На переконання члена Нацради, простішим і зрозумілішим стає механізм застосування санкцій. Зокрема, велику частину регулювання процедурних питань, крім принципів і гарантій медіа буде перенесено на підзаконний рівень.

“Стосовно зареєстрованих онлайн медіа в частині санкцій багато норм суттєво переглянуто в бік лібералізації. Розділ законопроєкту щодо відповідальності загалом і онлайну в тому числі — зазнав суттєвих змін”, — сказав Бурмагін.

Також у частині незалежності регулятора пропонується закріпити, за аналогією із суспільним мовником, конкретно визначену суму фінансування з державного бюджету і забрати підставу для дострокового звільнення члена (-ів) Нацради — незадоволення звіту регулятора. З одного боку, покращено порядок комунікації при розробці та ухваленні нормативно-правових актів Нацради, з іншого, — прибрано обов’язкову реєстрацію цих актів в Мін’юсті, уточнив експерт.

“Така реєстрація критикувалась міжнародними експертами при оцінці перших редакцій законопроєкту як можливість надмірного втручання виконавчої влади у важливу частину діяльності регулятора”, — пояснив він.

Серед інших важливих новел нового дизайну проєкту закону “Про медіа” Олександр Бурмагін назвав:

  • зміну структури органів співрегулювання — замість єдиного органу для всіх медіа пропонується створювати окремий орган для кожної з індустрій (теле-, радіо, преса, онлайн);
  • збільшення механізмів протидії російській агресії в інфосфері. Зокрема, додаються спеціальні норми щодо блокування онлайн-сервісів держави-окупанта.

У проєкті уніфіковані та імплементовані всі контентні обмеження щодо російської агресії, які з’явились після 24 лютого в національному законодавстві, сказав експерт. Також робоча група оновила проєкт термінологічно із врахуванням нових законів, які з’явились протягом останніх двох років.

“Іншими словами, на сьогодні — це системний, такий, що відповідає сучасному контексту нормативно-правовий акт, який містить практично всі стандарти Директиви ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг”, — сказав член Нацради.

Бурмагін висловив сподівання на оперативне і позитивне голосування проєкту закону у Верховній Раді. Проте наголосив, що цьому передуватиме “широке громадське обговорення та імплементація всіх пропозицій від всіх стейкхолдерів, які зроблять його ще більш ефективним та досконалим з точки зору регулювання медіасфери у всіх технологіях”.

Нагадаємо, що проєкт закону “Про медіа” зареєстрований у ВР 27 грудня 2019 року. Він має замінити низку застарілих документів, що регулюють цю сферу.

Через численні дискусії та критику експертів і медіаспільноти 19 травня 2020 року парламент відправив проєкт на повторне перше читання.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що ВР найближчим часом має намір ухвалити низку законопроєктів на виконання вимог Європейської комісії (ЄК). На думку спікера парламенту Руслана Стефанчука, деякі з них можуть викликати дискусії. Зокрема й Закон “Про медіа”.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter