“Нам хотіли відрізати руки”: звільнені з полону жінки розповіли, як над ними знущались росіяни

У російському полоні українських військовослужбовиць били, погрожували розстрілом та відрізанням кінцівок, а деяких примушували до отримання громадянства Росії. 

ZMINA зібрала перші свідчення звільнених 17 жовтня жінок. 

Фото: Андрій Єрмак

Одна з військовослужбовиць, розповідаючи про полон, сказала: “Вони нелюди, просто нелюди”. 

За словами звільненої, у неволі над ними знущались найбільше саме жінки: “Жінок били, і найбільше били жінки – їхні жінки нас били. Нас із камери виводили щоранку і щовечора рахувати, і били”.  

У полоні військовслужбовиць часто перевозили. 

“І в Таганрозі були, і в Валуйках, Білгородська область, і Тульська область — Малая Локня. Нас тягали по всій Росії. Якби ви тільки знали, як наших пацанів там тримають. Повірте, це краще… це жах. Наших хлопців — треба їх негайно визволяти, вони дуже над ними знущаються, по-звірськи”, – каже кухарка Євгенія. 

“Це було приниження. Психологічне та фізичне. Там ні на що не зважають, чи то вік, чи то хвороби. Була тільки одна колонія, де до нас більш-менш нормально ставились”, – розповідає про пережите Марина. 

“Поводилися з нами, як звірі. Я вам скажу більше: навіть звірі так не поводяться. Вони били дівчат, вони катували дівчат током, били молотками, це найлегше. Підвішували. Про їжу я взагалі мовчу, бо вона була прокисла. Навіть собак так не годують. Хто були з татуюванням… нам хотіли відрізати руки, відрізати татуювання, обшпарювали кип’ятком просто за те, що ти є, за те, що ти в морській піхоті, за те, що говориш українською мовою”, – говорить Ганна, яку вдома чекає мама, донька та сестра, а чоловік жінки досі у полоні росіян. 

Визволені також розповідають, що їм погрожували розстрілом: “Казали, що нас не будуть міняти, що ми будемо сидіти до кінця “спеціальної операції”, а там, може, повезе, і ми поїдемо додому, а може, і ні. Казали, що нас, на крайній випадок, просто розстріляють, як собак. Казали, що ми тут нікому не потрібні, гидкими словами ображали – і все на цьому”.

Фото: Радіо Свобода

Звільнена з полону медикиня з “Азовсталі” Вікторія Обідіна каже, що росіяни погрожували відправити її доньку Алісу до дитячого будинку. Їх розлучили під час проходження фільтрації у Безіменому. Згодом в евакуаційному автобусі, що рушив до Запоріжжя, 4-річну дівчинку помітила кореспондентка Наталія Нагорна.

Вона підійшла до жінки, яка сиділа поряд з Алісою, бо хотіла поговорити з дитиною про евакуацію, однак виявилось, що жінка не була ні мамою, ні родичкою дитини. 

Росіяни казали Вікторії спершу, що затримали її на місяць. 

“Сказали, якщо нічого на мене не знайдуть, то відпустять, але… 165 днів”, – говорить військова.

Обідіну у полоні змушували робити звернення до Ірини Верещук з проханням повернути дитину, а також змушували давати інтерв’ю пропагандистам.

Деякі полонені розповіли, що росіяни змушували тих, у кого є родичі на тимчасово окупованих територіях, оформлювати російське громадянство.

На обмін українок везли із зв’язаними скотчем і стяжками руками та мішками на головах.

“Був хлопчина, я не знаю, скільки йому років, і він сказав: “Девочки, вы не переживайте, вы едете домой”, – бо ми почали всі плакати. І то… ми не вірили. Вже коли почули рідну мову, тоді…”, – каже Ганна. 

Загалом у межах обміну 17 жовтня з полону повернули 35 захисниць із ЗСУ, 32 – ВМС, 12 – ТрО, 8 – Нацгвардії, включно з двома з “Азова”, 5 – Державної спецслужби транспорту, 4 ДПСУ та 12 цивільних.

Нагадаємо, що з російського полону, станом на початок жовтня, вдалось повернути понад вісім сотень українців.