Наказ Міносвіти № 1112 загрожує закриттям релокованих шкіл зі Сходу України, що шкідливо для дітей в окупації – правозахисники та освітяни
Учні, які перебувають у тимчасовій окупації, можуть втратити можливість навчатись онлайн в українських школах, адже ті можуть припинити свою роботу.
Про це повідомляє видання “Точка Сходу” з посиланням на наказ Міносвіти № 1112, освітян та юристів.
Видання вказує, що здобувати освіту в Україні школярам, які потрапили під окупацію у 2014 та 2022 роках, стає дедалі складніше та небезпечніше: росіяни посилюють фільтраційні заходи, вдаються до залякувань, блокують VPN-сервіси, застосовують різноманітні інструменти пропаганди та створюють перепони для виїзду з території РФ.
Повідомляється, що після початку повномасштабної війни відновили роботу і продовжують працювати на вільній території 133 школи Сходу України: 83 – з Луганщини та 50 – з Донеччини.
Видання розглянуло навчання для учнів в окупації на прикладі однієї з них. З міркувань безпеки дітей, їхніх батьків та вчителів “Точка Сходу” не називає її номер та місце реєстрації.
До повномасштабного вторгнення в цій школі працювали 50 вчителів, у 36 класах навчалися 878 учнів. Після релокації у 2022 році цифри дещо змінилися: класів поменшало, до 27, а учнів – побільшало, до 1042.
Цьогоріч уроки проводили онлайн та у форматі відеозаписів, які разом з домашніми завданнями, контрольними та всім навчальним матеріалом вчителі викладали на спеціальну платформу Moodle. Потрапити на неї можуть лише зареєстровані учні та їхні батьки через захищений персональний кабінет.
На цій платформі учні можуть переглядати відеоуроки та виконувати завдання в зручний час. Також там є журнал оцінок та банк учнівських робіт.
Учні з ТОТ можуть отримати індивідуальну консультацію вчителів у захищеному чаті. Також у них є право на індивідуальний графік виконання завдань та контрольних.
До уроків учні приєднуються за допомогою вигаданого нікнейму та вмикають камери виключно за бажанням.
“Ми всі розуміємо, в яких умовах перебувають зараз діти на окупованих територіях, як важливо зараз зберегти для них зв’язок з Україною та створити безпечне для них освітнє середовище”, – акцентують учителі школи.
Цього навчального року в закладі навчалися 935 учнів: з ТОТ, переселенці, які оселилися в інших регіонах України, та шукачі тимчасового захисту за кордоном.
У Міносвіти підрахували, нині на ТОТ залишаються близько 1,6 мільйона українських дітей, з яких приблизно 600 тисяч – шкільного віку. Орієнтовно 7% з них навчаються онлайн в українських школах, що трошки більше, ніж 44 тисячі учнів.
За даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, кількість дітей з ТОТ, які продовжують навчатися в українських школах, зменшується. Набір учнів до перших класів у Донецькій області, як порівняти з показниками 2021/2022 та 2023/2024 навчального року, знизився на 39%, у Запорізькій – на 48%, у Луганській – на 62%, у Херсонській – на 42%.
Аналітики переконані, що статистика, яку наводить Омбудсман, далі може погіршуватися, адже з 1 вересня 2025 року, згідно з наказом Міністерства освіти і науки, дітей з ТОТ можуть перевести на педагогічний патронаж.
Фактично це індивідуальні уроки з учителями за гнучким розкладом та з певною кількістю годин на тиждень: п’ять годин на учнів початкової школи, вісім – для середньої та 12 для старшої.
Водночас поки що не до кінця зрозуміло, чи змінюватимуться навчальні програми. Більшість юристів та аналітиків наполягає на тому, що з переліку предметів потрібно вилучити ті, вивчення яких загрожує безпеці дітей та їхніх батьків.
Читайте також: Громадські організації просять парламент втрутитись через ризики в ухвалених Міносвіти наказах про навчання під час війни
Юристка-аналітикиня громадської організації “Донбас SOS” Тайя Аврам розповіла, що якщо російські окупанти дізнаються, що дитина вивчає географію не за російським, а за українським стандартом, то розцінюють це як прямий замах на територіальну цілісність РФ.
“За це вони “хапають за руки”. Ще один русофобський предмет для них – Історія України. А Захист України вони сприймають як підготовку українських школярів до агресії проти РФ за стандартами НАТО”, – пояснила правозахисниця.
Повідомляється, що в одному дистанційному класі має бути мінімум 20 учнів. Водночас Міносвіти планує розвести школярів з окупації, учнів-ВПО та учнів за кордоном в окремі онлайн-класи. І це проблема, кажуть освітяни та правозахисники.
“Введення в дію наказу Міносвіти № 1112 в існуючій редакції призведе до втрати контингенту учнів та значного скорочення педагогів, для громади – 66% вчителів залишаться без роботи за засобів існування”, – зазначили в інтерв’ю “Точці Сходу” в одній з релокованих шкіл Донеччини.
Тайя Аврам вважає, що в разі закриття шкіл діти втратять зв’язок зі своїми вчителями, що вплине на їхній психологічний стан та бажання продовжувати здобувати українську освіту.
“Можливість навчатися в Україні, перебуваючи в окупації, – це не про якість освіти, а про підтримку зв’язку з нашими дітьми. Вони хочуть залишатися зі своїми вчителями, бо з ними вони мають почуття безпеки”, – сказала правозахисниця.
Школи, які не відповідатимуть новим вимогам Міносвіти, наступного навчального року можуть припинити роботу.
Після численних дискусій з юристами та освітянами наказ № 1112 відправили на доопрацювання. Нині він на етапі громадських обговорень.
Те, що діти в окупації можуть втратити можливість навчатись онлайн в Україні, загарбникам лише на руку, зауважує видання. Адже нав’язувати свої “стандарти” на Сході України вони почали ще з 2014 року. Через пропаганду, обмеження в пересуванні, блокування українських освітніх ресурсів, тиск окупаційної влади на учнів та їхні родини жителі ТОТ опиняються в інформаційній ізоляції.
“Мета росіян – переформатувати мислення людей в окупації. Під забороною – будь-яка українська література, навіть сучасна. Наприклад, книжка Світлани Талан “Матусин оберіг” заборонена через те, що в її основі реальні події російського вторгнення. Натомість окупанти нав’язують дітям свої книжки та наративи про “могутню” Росію”, – розповіла Тайя Аврам.
На родини, в яких діти навчаються онлайн в українських закладах та мають проукраїнську позицію, окупанти влаштовують “полювання”.
“В кращому випадку дитину просто попросять записати відеозвернення з вибаченнями. В гіршому – батьків забирають “на підвали” для тортур і позбавлення батьківських прав з переданням дітей на усиновлення в російській сім’ї”, – додала Тайя Аврам.
Повідомляється, що виїхати з окупації дітям також непросто, адже на кордоні з РФ росіяни влаштовують численні допити та перевірки. А ті ж, хто виїхав, на вільній території України стикаються з низкою інших питань.
Читайте також: Чому переговори про припинення вогню мають включати питання свободи пересування – Віолета Артемчук
Одне з найперших для молоді – як отримати документ про середню освіту українського зразка. Учням, які навчались онлайн в Україні, атестати видають у школі особисто в руки. Ті ж, хто відвідував лише окупаційні заклади, мають пройти навчання екстерном – скласти іспити за 9 та 11 клас.
Нагадаємо, у березні голова Центру громадянської просвіти “Альменда” Марія Суляліна повідомила, що з 2014 до 2023 року лише 4% кримських дітей отримали українські документи про освіту.
Для жителів тимчасово окупованого Криму в Україні запустили освітньо-інформаційну платформу, де зібрали інформацію про мовні ресурси та можливості української освіти для школярів, їхніх батьків і педагогів.
Як відомо, Міносвіти досі не затвердило порядку визнання результатів навчання, здобутих на окупованих територіях. Відповідні зміни до Закону України “Про освіту” були внесені ще 2023 року, однак механізм досі не розроблено. Міносвіти проінформувало видання ZMINA, на якому етапі перебуває розроблення цього порядку.
У Центрі громадянської просвіти “Альменда” вказують, що Міносвіти не надало чіткої інструкції щодо вступу. На офіційному вебсайті відсутня вичерпна інформація про особливості вступної кампанії для осіб з ТОТ.
Раніше “Альменда” також зібрала ресурси, які допоможуть абітурієнтам з тимчасово окупованих територій підготуватися за скороченими програмами за різними рівнями – початковим, базовим (середнім або достатнім) та поглибленим (високим).
21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.
