НАБУ попереджає про хвилю дезінформації та спроби дискредитувати антикорупційні органи

Упродовж останніх місяців в Україні зафіксували хвилю фейкових повідомлень про роботу Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Про це повідомили на сайті антикорупційного органу.

Фото: НАБУ

За даними бюро, дезінформацію поширюють через сумнівні сайти та акаунти, які, ймовірно, мають зв’язок із Росією. У цих матеріалах публікують неправдиві заяви про нібито “корупційні схеми” за участі українських та європейських високопосадовців.

У НАБУ пояснюють, що такими інформаційними атаками ворог намагається дискредитувати антикорупційні органи та вплинути на позицію міжнародних партнерів, щоб послабити їхню підтримку України.

Бюро закликає громадян не поширювати сумнівні “сенсації” та перевіряти інформацію, користуючись лише офіційними й перевіреними джерелами.

Раніше НАБУ попереджало про появу фейкового сайту, який імітує офіційний ресурс відомства та поширює недостовірну інформацію.

Йдеться про сайт nabu-gov.com, який візуально копіює вебсторінку НАБУ, але не має до нього жодного стосунку. У бюро зазначили, що домен зареєстрували нещодавно, він не пов’язаний з офіційними каналами НАБУ і використовується для поширення фейків. Єдиним офіційним сайтом відомства залишається nabu.gov.ua.

Це не перша спроба використати ім’я відомства для шахрайства. У листопаді 2025 року бюро повідомляло про фішингові електронні листи з домену nabu.org.ua, а в грудні – про розсилання фейкових повідомлень нібито від НАБУ із запрошеннями на допити. У всіх випадках у відомстві наголошували: офіційний домен НАБУ – nabu.gov.ua.

Нагадаємо, що у топ-25 найбільших каналів лише три мають публічно відомих авторів, решта залишаються анонімними. Загальна аудиторія цих ресурсів перевищує 30 мільйонів підписників, навіть з урахуванням можливих накруток. Частина з них системно атакує антикорупційні органи, продає політичну рекламу за тисячі доларів і водночас лишається поза увагою податкових та правоохоронних органів.

У розслідуванні, яке оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк, він зосередився на п’яти каналах: “Інсайдер”, “Україна сейчас”, “Реальна війна”, “Україна online” та “Times of Ukraine”. Він пояснює, що таких каналів значно більше, але аналіз усіх потребував би багатогодинного формату. Саме ці п’ять, за оцінками експертів і проєкту “Як не стати овочем”, найактивніше брали участь у медійних атаках на антикорупційні органи та захищали фігурантів корупційних скандалів, зокрема й у справі “Мінчгейту”. Саме ці ресурси регулярно атакували НАБУ і САП та входять до числа найбільш токсичних каналів із топ-20 за аудиторією.