На Донеччині суддів викрили на допомозі чоловікам виїжджати через закритий кордон завдяки батьківству
У Донецькій області суддям Мар’їнського районного суду оголосили підозри за те, що могли допомагати військовозобов’язаним чоловікам виїжджати за кордон, підроблюючи документи.
Про це розповіли в Офісі генерального прокурора.
Будівля Мар’їнського районного суду на Донеччині. Фото: “Судова влада”Мова йде про виконавця обов’язків голови суду, помічника судді, заступника керівника апарату та секретаря суду. Торік слідчі вже повідомляли про підозру помічнику судді з цього ж суду. Ймовірно, йдеться про одну справу.
Слідчі кажуть, що за 3 тисячі доларів підозрювані фіктивно розлучали родини, позбавляючи матерів прав на дітей, тож батько ставав єдиним опікуном. Це дозволяло перетнути закритий кордон, чим скористались понад 40 чоловіків, переважна більшість з яких не повернулась. Серед клієнтів підозрюваних, як кажуть правоохоронці, були колеги по суду.
Рішення ухвалювали без реальних позовів, не платили судовий збір та не долучали до процесу, наприклад, служби у справах дітей.
“Заступник керівника апарату суду незаконно втручалася в автоматизовану систему документообігу, реєструвала вигадані справи та засвідчувала підроблені рішення гербовою печаткою. В. о. голови суду виносив неправосудні рішення, а секретар судових засідань готувала фіктивні документи та судові повістки, які передавали “клієнтам”, – розповідають деталі слідчі.
Ілюстраційне зображення. Гроші, знайдені торік детективами під час обшуку у підозрюваного помічника судді з Мар’їнського районного суду на ДонеччиніУ цьому ж суді викрили колегу підозрюваних з-поміж суддів, яка могла виправдовувати російську агресію. Про поведінку жінки дізнались з листування із керівником, в якому вона нібито підтримувала окупацію та возвеличувала російських військових.
“Сидите в своей галиции. И в Киеве с неработающим метро”, – цитують правоохоронці одне з повідомлень.
“Жилой дом с обычными людьми и жылой дом с жывущими в нем военными во время войны это разные смысловые нагрузки”, – наводять у приклад ще одне повідомлення.
Якщо її визнають винною, то вона може отримати до 8 років ув’язнення.
Щодо трьох підозрюваних в ухваленні фіктивних рішень, то їм закидають:
- незаконне переправлення через держкордон;
- втручання в роботу судової системи;
- підроблення судових рішень;
- перешкоджанні діяльності ЗСУ.
За вчинене, якщо їх визнає винним суд, вони можуть отримати до 9 років позбавлення волі. Щодо підозрюваних направлять звернення до Вищої ради правосуддя, щоб їх могли арештувати.
Схема виїзду за кордон та ухилення від мобілізації завдяки фіктивним рішенням судів популярна, тож підозрювані з Донеччини не перші, кому таке закидають.
Раніше, цього року дозволили взяти під арешт двох суддів з Одещини. Обидва фігурували у розслідуванні журналістів NGL media про те, як чоловіки відбирають дітей у матерів, щоб уникнути мобілізації. Так, до 2022 року суди нечасто розглядали сімейні спори про місце проживання дитини розлучених батьків, а от за два роки від початку великої війни кількість таких ухвал сягнула кількох тисяч.
Аналітики підрахували, що за роки великої війни у 67 разів побільшало справ, в яких чоловіків визнають батьками-одинаками. Втім, не у всіх випадках йдеться про бажання ухилитись від військової служби.
До початку великої війни суди, вирішуючи, з ким із батьків залишити дитину, ігнорували концепцію рівних прав жінки та чоловіка, що відомо з досліджень Омбудсмана. Деякі судді ухвалювали рішення виключно на користь матерів, бо упереджені до чоловіків, але зустрічали й протилежні випадки, коли упередженими були вже до матерів.
Вплив сексистських стереотипів помічали й у роботі органів опіки та піклування.
Ілюстраційне зображення. Фото: Emilio Morenatti/AP/ShutterstockВерховний Суд ще у 2022 році підтвердив, що мати та батько мають однакові права, виховуючи дітей.
Нагадаємо, що до початку великої війни серед українських чоловіків активно популяризували батьківство та декретну відпустку як один з кроків на шляху до гендерної рівності. Задля цього відкривали клуби, в яких розповідали про рівну участь батька і матері у вихованні та дозвіллі дітей.
Здебільшого доглядом за дітьми в українських сім’ях займаються жінки, а чоловіки часто транслюють сексистські стереотипи, що “виховання – обов’язок жінки”, що вони “не вміють” цього або бачать свою роль лише в спілкуванні.