На Дніпропетровщині чоловік підірвався, піднявши касетний боєприпас: це четверта подібна смерть у регіоні

Дата: 10 Квітня 2022
A+ A- Підписатися

На Дніпропетровщині помер чоловік, який підірвався на касетному боєприпасі, випущеному російськими окупантами. 

Про це повідомив голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко

Залишок ракети системи залпового вогню “Торнадо-С”, якою росіяни обстріляли Дніпропетровщину 27 березня. Фото: Офіс генерального прокурора

Трагедія трапилась у Синельниківському районі області. За словами Резніченка, це вже четверта смерть через подібні снаряди у регіоні. Касетними боєприпасами окупанти обстрілювали села на кордоні з Донеччиною та Херсонщиною.

“Я уже просив і ще раз прошу. Будь ласка, не беріть у руки підозрілі знахідки, не несіть їх додому. Це небезпечно. Покличте фахівців, і вони допоможуть”, – закликав голова ОДА. 

Резніченко нагадав, що касетні боєприпаси дуже підступні, бо розкидані по великій території та ще якийсь час після обстрілу лишаються небезпечними. За минулу добу піротехніки лише на Дніпропетровщині знайшли 7 боєприпасів різних видів, а знешкодили – 19. Загалом же в країні 9 квітня виявили, вилучили та знешкодили понад 2 тисячі вибухонебезпечних предметів, серед яких 481 авіаційні бомби.

Всього від початку повномасштабного російського вторгнення в Україні знешкодили понад 46 тисяч вибухонебезпечних предметів, з яких майже 2 тисячі авіаційних бомб. Дніпропетровщина, згідно з даними ДСНС, не входить до переліку областей, де найчастіше працюють піротехніки. Серед найбільш проблемних у цьому плані регіонів  Харківщина, де за добу на виклики піротехніки виїжджали понад 2 тисячі раз, Миколаївщина – 1062 рази, Донеччина – 279 разів, Київщина – 464 рази, а також Сумщина – 204 рази. 

Пам’ятайте, якщо ви знайшли підозрілий предмет: 

  • в жодному разі не чіпайте його;
  • негайно повідомте про знахідку підрозділам ДСНС (101) або поліції (102);
  • попередьте перехожих про можливу небезпеку;
  • відійдіть якомога далі від підозрілого предмета;
  • дочекайтеся приїзду спеціалістів та вкажіть місце розташування цього предмета.

Як відомо, під час повномасштабного вторгнення в Україну Росія використовує заборонене озброєння. Нині відомо про скидання на українські міста некерованих касетних та фосфорних бомб. Останні росіяни скидали, зокрема, на Попасну на Луганщині та Краматорськ на Донеччині. 

Прочитати більше про докази використання Росією невибіркової зброї для атаки на цивільних ви можете за цим покликанням.

Нагадаємо, що коаліція “Україна. П’ята ранку” збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
 
Зокрема, це умисні вбивства населення, катування і нелюдське поводження, умисне заподіяння тяжких страждань чи серйозного каліцтва, зґвалтування, руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю, примус цивільних осіб чи військовополонених служити в збройних силах РФ, використання населення як “живих щитів”, депортація українців до Росії чи на окуповані нею території Донбасу і Криму, викрадення і незаконні арешти цивільних осіб, взяття заручників, вчинення нападу на військових, які припинили брати участь у воєнних діях, віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста, використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів), використання отруйних речовин, напади на релігійні й культурні установи, розграбування суспільної й особистої власності тощо.
 
Правозахисники просять надсилати інформацію і докази про вказані злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Ознайомтеся з детальною пам’яткою, як фіксувати докази воєнних злочинів і злочинів проти людяності.
 
Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте нас на адресу tp@humanrights.org.ua.
 
Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів Коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, просимо заповнити онлайн-форму.

Фотографія обкладинки: AP

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter