Мобілізація, брак кадрів, фізична небезпека та психологічна втома: як рік великої війни вплинув на регіональні медіа

За рік великої війни українські незалежні редакції змогли адаптуватися до воєнних умов, хоч і не на 100%. Попри всі виклики опитані редакції розширили команди, хоча досі відчувають дефіцит кадрів. Найбільше в редакціях не вистачає есемемників і новинарів. Редакції зменшили кількість російськомовних версій. Наразі їх мають лише 9% опитаних. 2021 року цей показник становив 25%. Окрім цього, переважна більшість опитаних медіа (81,9%) ведуть свої канали комунікації лише українською мовою.

Такими є результати щорічного дослідження Media Development Foundation про стан українських незалежних редакцій за рік російського вторгнення.

Село Водяне під Донецьком, 2022 Фото: Вільне радіо  

Усього дослідники опитали 44 редакції, 39 із яких регіональні й 5 національні. Далі – короткий виклад дослідження. 

Основні виклики для медійників під час війни 

Серед найбільших викликів, пов’язаних з повномасштабною війною, опитані редакції назвали:

• мобілізацію працівників;
• очікування ескалації наступу російської армії з північного та північно-східного напрямку;
• небезпеку під час відряджень;
• блекаути, спричинені обстрілами критичної інфраструктури;
• проблеми з розповсюдженням контенту;
• втрату фінансової стабільності й емоційне вигорання.

Проте попри ці виклики більшість редакцій (60,5%) не мають документа, який регламентує дії організації під час кризових ситуацій.

Найбільшими проблемами роботи під час війни респонденти назвали психологічний стан команди й дефіцит кадрів – про ці категорії сказали 16,3% опитаних. А також серед гострих проблем – дефіцит коштів (15,8%). 

Команди редакцій розширилися, але все ще відчувають дефіцит кадрів 

Щодо фахівців, яких наразі бракує опитаним редакціям, то на першому місці – есемемники. Редакції також шукають журналістів, новинарів, кореспондентів і авторів.

Водночас більшість медій розширила штат під час війни: 63,6% редакцій мають більше працівників, ніж до повномасштабного вторгнення. За цей час опитані медіа працевлаштували 109 фахівців, що становить 19,9% нинішнього людського ресурсу.

Кожна п’ята людина, яка зараз працює в медіаорганізаціях, працевлаштувалась уже під час великої війни. Але це не стосується фрилансерів.

У 43,2% медіа принаймні один із працівників служить у ЗСУ. Та майже всі з них (близко 95%) зберігають за мобілізованими робоче місце. Також редакції, що мають у своєму складі військовослужбовців, допомагають їм фінансово. 

Психологічний стан команд 

Частка медійників, які оцінюють свій стан як “нормальний”, приблизно дорівнює тим, хто оцінює свій стан як “погано”. Водночас у торішньому дослідженні 61% працівників медіа відчував психологічну втому.

“Загалом непогано, командно ми сильні та натхненні. Але час від часу кожен потребує додаткової підтримки через особисті переживання та страхи з приводу вторгнення, що триває вже майже рік”, – прокоментувала редакція зі сходу. 

Від реклами до фандрейзингу: зміни в бюджеті медіа через війну 

Більшість опитаних медій до повномасштабного вторгнення не займалася систематичним фандрейзингом. Проте через падіння ринку реклами редакції мусили перемкнутися на грантове фінансування. Зараз гранти фактично стали основною часткою бюджетів редакцій та основним каналом монетизації медіа. 54,8% опитаних редакцій зазначили, що в них збільшилися грантові надходження.

Паралельно редакції розвивають читацьку підтримку. Наразі читачі матеріально підтримують 44,2% опитаних. Ще 9,3% медіа вказали, що надходження від читачів вони спрямовують на волонтерські збори для військових і на підтримку жителів прифронтових територій. 

Відео та розслідування – тенденції у створенні контенту 

Основним видом контенту залишаються новини, їх виробляють більше: про це сказали 81,5% респондентів проти 76,8% з попереднього року. Редакції також хочуть робити відео – такі наміри мають понад половина (52,3%) опитаних – та створювати складні матеріали на кшталт розслідувань. Зараз розслідування публікують 51,1% опитаних редакцій. Утім, майже половина опитаних медійників зазначили, що під час створення таких матеріалів зазнавали тиску, переважно від місцевої влади (43,2%).

Через війну збільшилася кількість чутливого контенту в медіа. Тож медійники пройшли відповідне навчання на курсах та онлайн-тренінгах. Про це повідомили 40,9% опитаних редакцій.

Також через війну редакції почали писати для ширшого кола читачів. Тікаючи від війни, люди переміщуються в межах усієї країни та за кордон, а меншість лишилася на тимчасово окупованих територіях. Це змусило медіа не тільки розширити територіальне коло читачів, а й переглянути власну місію.

Читайте повну версію дослідження тут.