Місяць тому Росія повернула тіло цивільного заручника з Димерської громади, але його особа досі невідома
Нещодавно з’явилась інформація про те, що місяць тому один із 40 цивільних полонених, викрадених на території Димерської громади Вишгородського району Київської області, загинув у російській в’язниці. Але особа померлого залишається і досі невідомою.
Про це виданню ZMINA розповіла дружина цивільного заручника Ганна, яка входить до групи “Наші найрідніші”, створеної родичами викрадених мешканців громади.
За словами Ганни, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року росіяни затримували цивільних мешканців Димерської громади на блокпостах, у власних будинках або на дорозі. Спочатку їх утримували на підприємстві з виробництва металопластикових вікон “Вікналенд”, а потім перевезли до Новозибкова під Брянськом у Росії. Відомо також, що нещодавно цивільних полонених перемістили до інших місць несвободи.
Півтора року тому родичі полонених створили групу “Наші найрідніші”. За їхніми даними, окупанти досі утримують 40 цивільних мешканців громади. Учасники групи кажуть, що Росія вважає їх військовополоненими, а українська влада стверджує, що вони цивільні.
Ганна розповіла, що вперше про смерть цивільного містяни дізналися в травні від народної депутатки Ольги Смаглюк, яка показала їм відео доповіді Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця у Верховній Раді. У ньому він розповідає про те, що РФ передала українській владі тіло, яке нібито належить одному з димерських полонених. Водночас особа померлого залишається і досі невідомою. Димерчани звернулися з письмовою заявою до Омбудсмана, у якій просять повідомити прізвище та ім’я загиблого. Також вони наполягають на тому, щоб Лубінець запросив у російського омбудсмана Тетяни Москалькової інформацію про те, хто саме з їхньої громади помер.
“Ми до сьогодні не знаємо, хто саме загинув: мій чоловік чи інша людина. Всі ми хочемо отримати від пана Лубінця відповідь, хто це. Ми будемо вимагати від нього відповіді, оскільки це стосується наших рідних“, – каже Ганна.
Вона зауважує, що родини втомилися слухати обіцянки від влади, тому вони вимагають відповіді на поставлені ними запитання.
Співзасновниця ГО “Цивільні в полоні” Карина Дячук нагадала, що в них уже був випадок, коли росіяни повернули до України тіло мешканця села Григорівка Чернігівської області Олександра Шевченка. У квітні цього року сім’ї підтвердили збіг ДНК на 99,9%. Але до цього його дружині Оксані військові розповідали, що бачили її чоловіка в Курську.
“Ми намагалися дізнатися хоч якусь інформацію про Олександра Шевченка. Але цього року Росія повернула його в “чорному кульку”. У свідоцтві про смерть чомусь було написано, що він оборонець Маріуполя. Нам узагалі незрозуміло, як так могло статися“, – розповідає Карина Дячук.
Вона наголошує, що, поки українська влада очікує повернення Росією цивільних заручників, вони помирають у кремлівських катівнях.
Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, – напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу es@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.
Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду, тощо для документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні та притягнення винних до відповідальності.
