Мелітопольця Андрія Голубєва, якого росіяни незаконно судять у справі “Мелітопольське підпілля”, звинувачують у “міжнародному тероризмі”

Російські військові викрали мешканця Мелітополя та тренера з кунг-фу Андрія Голубєва з його квартири 6 квітня 2022 року. Після затримання його утримували в чотирьох різних місцях. Наразі він перебуває в СІЗО №1 у Ростові-на-Дону та проходить у справі “Мелітопольське підпілля”. Разом із чотирма іншими чоловіками його звинувачують у “міжнародному тероризмі”.

Про це виданню ZMINA розповіла дружина Андрія Ольга Голубєва. 

Андрій Голубєв. Фото з російських ЗМІ

Голубєв довгий час працював тренером кунг-фу у мелітопольській школі бойових мистецтв “Зала Білого Тигра” та був керівником “Асоціації кунг-фу Мелітополя”. Однак карантинні обмеження змусили чоловіка змінити професію і він вступив до лав прикордонної служби. Але через рік, у грудні 2021 року, він звільнився.

У 2014 році Андрій записався до місцевої тероборони та декілька разів на рік їздив на збори.

26 лютого 2022 року російські військові встановили контроль над Мелітополем. Після цього вони почали затримувати колишніх військовослужбовців, активістів і волонтерів. Деяких мешканців затримували за доносами, після чого утримували в підвалах. За словами дружини Голубєва, про долю деяких людей, яких тоді взяли в полон, досі немає інформації.

6 квітня 2022 року до квартири Голубєва увірвалися пʼятеро озброєних росіян у балаклавах. Троє з них були одягнені у  військову форму, а інші двоє були у чорному однострої. Окупанти поводилися дуже брутально, погрожуючи присутнім прострелити їм ноги, якщо вони будуть чинити їм опір. При цьому вони вимагали в Андрія віддати їм телефон та документи, що він і змушений був зробити.

“Троє чоловіків у шоломах, бронежилетах, прикриваючись щитом, піднялися до нашої квартири. Так, ніби вони йшли на штурм або очікували спротив. А ще двоє у чорному одязі були головними. Обшук вони не проводили, а одягли на Андрія кайданки і забрали з собою”, – зазначає дружина.

Після викрадення чоловіка, Ольга розшукувала його по всіх окупаційних “органах влади”. Однак скрізь їй говорили, що нічого про нього не знають.  

“Вони просили описати людей, які його забирали. На якій машині його повезли. Питали, чи я впевнена, що це були російські військові“, – обурюється дружина.

Пізніше рідні дізналися, що протягом двох тижнів чоловіка утримували прикутим кайданками до труби у підвалі в Мелітополі.

“Там його катували струмом, застосовували електрошокер, постійно били, кололи “сироватку правди”, різали руки та морили голодом”, – каже Ольга.

19 квітня 2022 року Андрія вивезли до окупованого Сімферополя в СІЗО №1, де порушили проти нього кримінальну справу за статтею “Тероризм”.

“Вони вимагали визнати те, чого він не робив, погрожуючи фізичною розправою над ним та його рідними. Боячись за життя сина, мами, дружини, він змушений був сказати те, чого він не робив і не збирався робити“, – додає Ольга.

Наприкінці червня 2022 року Андрія етапували до СІЗО-2 в “Лефортово”, де він пробув близько року. За весь час його перебування там адміністрація пенітенціарної установи відмовлялась пускати до Голубєва його адвоката.

Пізніше чоловіка перевезли до ізолятора №1 в Ростові-на-Дону, де він і досі перебуває. У камері, розрахованій на 10 людей, знаходиться 30. Через брак ліжок Андрій спить на матраці, постеленому на підлозі.

“Камера, розташована у підвалі, дуже сира. Через зламану сантехніку там постійно волого та смердить фекаліями. Бігають щури, таргани та блохи. Їжі недостатньо“, – описує жінка побут бранців.

За словами Ольги, перед викраденням в Андрія виявили артроз кульшового суглоба (лівосторонній коксартроз 1–2 ступенів. – Ред.) та проблеми з поперековим відділом хребта. Чоловік проходив лікування та приймав знеболювальні препарати.

“Мій чоловік потребує термінового лікування. Через тортури та жахливі умови утримання у нього погіршується стан здоров’я“, – стверджує вона.

14 червня 2023 року росіяни влаштували судилище над Андрієм Голубєвим, Юрієм Петровим, Ігорем Горловим, Олександром Жуковим та Володимиром Зуєвим. “Судове засідання” проходило у Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону. Українцям інкримінували причетність до терористичної спільноти “Мелітопольське підпілля”, звинувативши їх у “міжнародному тероризмі”  (ч. 2 ст. 205.4, ч. 1 ст. 30 та ч. 1. ст. 361 Кримінального кодексу РФ). Їхня справа і досі розглядається у суді.

Про кримінальне провадження, у якому фігурує Андрій, його рідні дізналися від російських журналістів.

“Слідчі та процесуальні дії, які з ними проводилися, потім стали доказами у справі. Наприклад, приводили до гаража, де була якась зброя або боєприпаси, та пропонували взяти їх до рук. Робили кілька дублів фільмування. Тобто це все було незаконно: його затримання, утримування в неволі та вигадана справа”, – зазначає Ольга.

За більш ніж два роки в ув’язненні Андрія жодного разу не відвідали представники Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Російська сторона також не підтверджує його утримання.

“Мій чоловік і я вважаємо, що бранці стали політичними заручниками росіян. Вони вдерлися на нашу територію, незаконно увʼязнюють українців, та й ще влаштовують над ними судилища. Прикро те, що світ мовчить і тихо за цим спостерігає. Що досі відсутні механізми повернення цивільних. Попри усі складнощі, я боротимуся за його повернення, щоб він знову був з нами”, – каже Ольга.   

Нагадаємо, що 6 березня у Києві під будівлею американського посольства пройшла акція “Жодних “договірняків” без звільнення українців з полону”, організована громадською організацією “Вояцький визвіл”. Учасники закликали американську адміністрацію тиснути на РФ під час мирних перемовин задля повернення українських полонених. Саме їхнє звільнення має продемонструвати всьому світу російську договороспроможність.

Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, – напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу ys@zmina.ua. Наш представник зв’яжеться з вами. 

Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо для  документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні й притягнення винних до відповідальності.