Медійники назвали пʼять основних викликів для свободи слова в Україні – дослідження ІМІ
Медійники визначили пʼять основних викликів для свободи слова в Україні у 2024 році: другий рік номер один з них – психологічне виснаження, неможливість відпочинку та постійний стрес (79,2% опитаних).
Такими є результати анонімного кількісного онлайн-опитування журналістів методом анкетування, проведеного Інститутом масової інформації (ІМІ) 1–17 грудня 2024 року.
Ілюстративне фото: Денис Клименко / “Ґвара Медіа”На другому місці серед викликів респонденти назвали економічні та фінансові труднощі (68,3%). За підсумками 2023 року ці виклики посідали третє місце, хоча про них заявляло 72,6% журналістів. Дослідники вважають, що зниження цього показника може свідчити про адаптацію частини журналістів до нових реалій або ж про відтік фахівців із професії.
На третьому місці – російська військова агресія проти України (67,5%). Це демонструє те, що безпекові ризики залишаються критичними для українських медіа, хоча психологічні та економічні виклики переважають у суб’єктивному сприйнятті респондентів, йдеться у дослідженні.
Також серед викликів журналісти зазначили кадрову кризу в медіа (43,3%) та зростання впливу телеграм-каналів з маніпуляціями й дезінформацією (39,2%).
“Загалом за майже три роки повномасштабної війни в Україні основні виклики залишаються стабільними. Винятком є брак кадрів у медіа, на який журналісти звертають дедалі більше уваги. Попередні опитування ІМІ показали, що з вересня 2023 до жовтня 2024 року лише 32% українських редакцій змогли зберегти стабільність у кадровому складі та уникнути втрати працівників”, – пише ІМІ.
35% респондентів згадали про складні умови роботи та побуту, пов’язані з російською війною проти України, 2023 року на це скаржилися лише 27% журналістів. Такі відповіді можуть свідчити про збільшення руйнувань інфраструктури, обмеження доступу до базових послуг у постраждалих регіонах та загальне зниження рівня життя. Окрім того, про безпекові виклики через війну згадали 31,7% опитаних журналістів.
Лише 7% опитаних медійників поскаржилися на перешкоджання з боку військових. За підсумками 2023 року таких було 23,2%. Це може бути наслідком запровадження змін до наказу №73 та звільнення певних посадових осіб, які конфліктували з медіа у 2024 році.
Водночас, на думку опитаних, зросла кількість перешкоджань з боку посадовців та пересічних громадян, якщо 2023 року про це згадувало 16,4% опитаних журналістів, то 2024-го – вже 27,5%.
Також ІМІ оприлюднило список професійних ризиків, з якими журналісти або їхні колеги, згідно з опитуванням, безпосередньо стикалися 2024 року:
- зростання навантаження на роботі (65,8% медійників), у 2023 році він становив 59%, у 2022-му – 48,7%;
- психологічні проблеми – ПТСР, депресія, хронічний стрес (65,8%), це на 8,3% більше, ніж 2023 року;
- новий виклик 2024 року – призов журналістів до лав ЗСУ, 28,3% медійників заявили, що це вплинуло на стійкість роботи редакцій;
- падіння аудиторії медіа (27,5%).
10% опитаних зіткнулися з труднощами адаптації до нових технологій, використання ШІ в роботі тощо.
7,5% респондентів заявили, що були змушені покинути журналістику у 2024 році.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що журналісти, правозахисники та громадські активісти вкотре закликали народних депутатів не голосувати за законопроєкт №10242, який посилює кримінальну відповідальність щодо несанкціонованого поширення конфіденційної інформації.
