Масові протести в Ірані: економічна криза та політичне невдоволення охопили країну

В Ірані тривають масштабні протести, викликані економічною кризою, низькою купівельною спроможністю населення та обуренням щодо дій влади. Спостерігачі зазначають: влада знову вдається до перевіреної тактики – жорсткого придушення протестів без реальних розв’язань економічних проблем, які їх спричинили.

Про це повідомляє CNN.

Фото: AP Photo

Мільйони іранців стикаються з високою інфляцією та падінням національної валюти. Протести, що почалися минулого місяця у базарах і університетах Тегерана, поступово поширилися на інші міста. Експерти зазначають, що рух залишився без лідерів та координації, а економічні вимоги переплелися з політичними, що призвело до насильства.

За словами мешканця Тегерана, який поспілкувався з журналістами, ці протести відрізняються від попередніх, оскільки стосуються безпосередньо купівельної спроможності населення: ціни зростають майже щогодини, і люди не можуть дозволити собі базові продукти.

Протести почалися після того, як торговці у вузьких вулицях Великого базару Тегерана виступили проти провальної економічної політики влади. Ситуацію ускладнило рішення центрального банку припинити програму, яка дозволяла деяким імпортерам купувати дешевші долари. Це призвело до різкого зростання цін на базові продукти, такі як олія та курятина, а частина товарів зникла з полиць. Через це торговці закрили магазини, що стало рідкісним кроком для групи, традиційно лояльної до режиму.

Щоб заспокоїти населення, уряд запропонував грошові виплати приблизно 7 доларів на місяць, одночасно визнаючи, що самостійно не здатен вирішити кризу.

Протести охопили провінції від Іламу на заході країни до Лорестану, де етнічне розшарування та бідність підживлюють невдоволення. Учасники акцій підпалюють вулиці та вигукують гасла проти верховного лідера країни Алі Хаменеї.

У місті Хамедан протестувальників поранених під час акцій доставили до лікарні, проте силовики пізніше здійснили рейд і затримали їх, що викликало засудження правозахисних організацій та зобов’язання уряду провести розслідування.

Згідно з інформацією державного інформагентства Fars, у протестах постраждали 950 поліціянтів і 60 членів парамілітарної організації “Басидж”, здебільшого під час сутичок із протестувальниками, які були озброєні гранатами та вогнепальною зброєю.

Лише за 11 днів протестів у понад 100 містах, включно з Тегераном, загинули щонайменше 38 людей, а понад 2 000 – затримали, за даними правозахисних організацій, що перебувають за межами Ірану.

На відміну від попередніх протестів після загибелі 22-річної Махси Аміни у 2022 році, цього разу протести ініціювали торговці базарів – колишні союзники режиму, які історично грали ключову роль у політичних процесах Ірану. Падіння курсу національної валюти сильно вплинуло на їхній бізнес і стало каталізатором масових виступів.

Влада намагається розрізняти економічних протестувальників та тих, хто виступає за зміну режиму, називаючи останніх “бунтівниками” та “найманцями іноземців”, і обіцяє жорсткішу реакцію проти них.

Протести проходять на тлі підвищеної зовнішньої загрози: за останні шість місяців Ізраїль та США вже здійснювали атаки на Іран, а останні заяви американського президента щодо можливих нових ударів підсилюють напруження.

Експерти зазначають, що без реальної альтернативи нинішньому режиму протести навряд чи призведуть до зміни влади, але демонструють глибоку кризу, у якій перебуває уряд Ірану. Жителі країни втратили довіру до політичних лідерів і не вірять, що вони здатні вирішити економічні та соціальні проблеми.