“Люди, з якими я сидів в “Ізоляції”, вже вісім років перебувають у неволі. Їх треба витягати”, – Станіслав Асєєв

Журналіст та колишній бранець Станіслав Асєєв вважає, що наразі у пріоритеті питання обміну військовополоненими, а не повернення цивільних з російської неволі.

Про це він розповів в інтервʼю виданню “Факти”.

Станіслав Асєєв. Фото з соцмереж

Журналіст зазначає, що наразі основна увага приділяється обміну військовополонених, оскільки вони брали участь у захисті країни. Водночас питання цивільних заручників залишається менш пріоритетним, хоча деяких із них могли б включити до списків на обмін.

Асеєв вважає, що українська влада могла б активізувати цей процес через неофіційні канали зв’язку. Зокрема, сприяти поверненню цивільних можуть Ватикан та арабські країни, які вже допомагали у звільненні людей із російського полону.

“Цих людей кинули за ґрати через політичні погляди. Звісно, дуже важко переконати ту сторону, за якими критеріями та статтями їх треба звільняти. Але уявіть: ті, з ким я сидів в “Ізоляції”, досі знаходяться в неволі. Це вже вісім років! Їх треба витягати“, – зазначає колишній бранець.

У грудні 2024 року журналіст побував у сирійській в’язниці “Седная”, у якій режим Асада піддавав тортурам людей. Асеєв хотів порівняти її з донецькою катівнею “Ізоляція” та вчергове привернути до неї увагу.

“Що це не єдиний концтабір, який існує сьогодні у світі. Завдяки “Седная” можна наочно показати людству, що концтабори у XXI столітті – це не якась медійна калька або пропаганда України в бік Росії. Ні, це реальність, яка, на жаль, існує“, – додає він.

Асеєв досліджував застосування фізичного та психологічного впливу в концтаборах. Його цікавило, чи має насильство етнічне підґрунтя, чи воно проявляється однаково в різних країнах. Журналіст дійшов висновку, що національність засуджених не є визначальним фактором, оскільки методи жорстокого поводження в “Ізоляції” та “Седная” подібні.

“Засоби впливу на людину плюс-мінус однакові. Тому це було важливо навіть для того, щоб пояснювати європейцям про те, що відбувається зараз в Донецьку, через отакий місточок, до якого є доступ. Тому що до “Ізоляції” ми ж доступу не маємо, крім свідчень тих, хто її пройшов. А з “Седная” ви можете показати відео, фото, якісь документи, які, до речі, досі там буквально валяються під ногами“, – каже колишній бранець.

Він визнає, що у “Седная” були нелюдські умови утримування через відсутність нар. Водночас там були душові, що нагадували про цивілізацію.

“Це мене теж вразило. Це фактично єдине приміщення, яке виглядало більш-менш придатно. Складно, чесно кажучи, відповісти, чому саме так. Бо все інше просто жах“, – каже журналіст.  

За його словами, “Седная” більше схожа на маленьке містечко, обнесене величезним парканом з колючим дротом. Згідно з офіційними даними МОЗ і МВС Сирії, за роки існування вʼязниці у ній утримувалось близько сорока тисяч людей. Всього звільнили понад дві тисячі людей, а решта безслідно зникла.

Нагадаємо, у 2014 році Станіслав Асеєв залишився в Донецьку, щоб розповідати світу про життя в так званій ДНР. Він писав статті для “Українського тижня”, “Дзеркала тижня” та “Радіо Свобода”. У травні 2017-го деенерівці викрали журналіста у центрі міста. Спочатку його утримували “на підвалі МДБ”, а потім перевели до катівні “Ізоляція”, де він пробув 962 дні. Під час судилища Асєєва визнали винним в “організації екстремістської спільноти та шпигунстві”. Його засудили до 15 років колонії суворого режиму. 29 грудня 2019 року чоловіка обміняли. Пізніше він видав книгу “Світлий Шлях”: Історія одного концтабору”. Таємні катівні російські бойовики облаштовують й на окупованій частині Луганщини.

Детальніше про це ви можете прочитати за посиланням. 

Станіслав Асєєв – український письменник, журналіст і блогер, член Українського ПЕН, засновник Justice Initiative Fund (JIF) – фонду, який виплачує нагороду за інформацію про воєнних злочинців. Під псевдонімом Станіслав Васін працював журналістом в окупованому Донецьку, втім, у травні 2017 року його викрали проросійські терористи. 

Також колишній бранець Кремля Олег Сенцов зняв документальний фільм про порятунок побратимів на фронті. Стрічка отримала назву “Реал” і ґрунтується на випадково відзнятому бою влітку 2023-го.