Лише чверть військових сказали при перевірці, що задоволені забезпеченням від держави: на що скаржаться?

Запроваджена торік модель тилових закупівель до війська не працює так, як передбачали автори, тож лише чверть опитаних військових кажуть, що їм вистачає державного забезпечення, як-от харчів та одягу. 

Про це розповіли у Рахунковій палаті. 

Відповідальний за аудит – член Рахункової палати Геннадій Пліс під час презентації. Фото: Рахункова палата

Дослідники перевіряли роботу Міноборони та Державного оператора тилу, перше з яких формує політику та контролює якість, а другий – зайнятий закупівлями. 

До змін у закупівлях посадовців підштовхнув один з перших публічних корупційних скандалів 2022 року про купівлю яєць по 17 гривень за штуку, що викрив журналіст Юрій Ніколов. У Міноборони після цього запрацювала Антикорупційна рада, до Ніколова намагались увірватись додому троє невідомих, а звільнених за корупцію посадовців викрили у збитках ще на майже мільярд гривень через торгівлю з росіянами.

Аналіз, підготовлений Рахунковою палатою, підіймає низку питань, які не можна розголошувати через безпеку, але частину вирішили оприлюднити. 

Серед них, зокрема: 

• посадовці Міноборони якісно не розподілили функцій посадовців, а укупі з несистемними рішеннями це збільшило бюджет підрозділів на 53 мільйони гривень, а загалом адміністративно-тилові витрати війська торік – на 285 мільйонів гривень; 
• торік Збройні сили працювали в рахунок “проїдання” запасів, бо в ухваленому парламентом бюджеті бракувало понад половини необхідних грошейі , при тому, що у кінці року звітували про невикористані 400 мільйонів гривень; 
• у визначені строки минулого року не поставили продукції на 10 мільярдів гривень, 800 мільйонів повернули до бюджету, а понад 31 мільйон – став простроченою дебіторською заборгованістю; 
• запроваджений тиловим оператором механізм гарантує оплату і постачання продукції, але не вплинув на належне виконання замовлень; 
• прозорість закупівель відбір надійних постачальників не гарантувала: із 718 контрактів у 429 були відтермінування чи зменшували кількість поставленого, а ще 40 – розірвали; 
• у бюджеті не дорахували щонайменше 2 мільярди гривень штрафів за прострочені постачання, а причиною стало “нерезультативна претензійно-позовна робота і неналежне застосування банківських гарантій”; 
• посадовці так і не унормували підтвердження “нагальної потреби”, через що деякі закупівлі проводять поза електронною системою, а з-поміж них 21 здорожчала на загалом 395 мільйонів гривень й у 11 випадках – здешевшала на 112 мільйонів; 
• перелік та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення протягом року змінювали 48 разів, тож виконали заплановане не так, як очікувалосьі .

Посадовці слухають висновки перевірки їхньої роботи. Фото: Рахункова палата

“Система контролю якості матеріальних засобів тилового призначення не забезпечувала належного управління ризиками: порядок гарантування якості та процедури оцінки ризиків не визначені, план робіт з державного гарантування якості не затверджений. Технічні специфікації залишалися недосконалими, а план їх оновлення – невиконаним”, – кажуть аналітики.

Окремо згадали цифровізацію, поза якою лишився облік забезпечення у військових частинах і на складах. 

“Саме цей рівень є критично важливим, оскільки без цифрового обліку фактичних потреб, руху майна, отримання та використання ресурсів неможливо забезпечити повний контроль ланцюга постачання та прозорість і вірогідність даних для планування закупівель”, – пояснюють у Рахунковій палаті. 

Все це у підсумку призвело до того, що 60% опитаних військових мають самі купувати речі, понад половині не подобається харчування, зокрема одній ті самі продукти з дня у день, а 26% не вистачало палива. У інших дослідженнях правозахисникам більшість військових розповідали, що мають лікуватись власним коштом, або на це шукають гроші рідні. 

Результати перевірки Рахункова палата передасть уряду, парламенту, Офісу генпрокурора та президенту. 

Нагадаємо, що більше як сотня урядових законопроєктів та постанов мають корупційні ризики, як показала перевірка НАЗК. 

Розкрадання та зловживання впливом руйнівно впливають на права людини будь-де у світі, але боротьба з розкраданнями в Україні є одним з найнебезпечніших видів активізму. Дослідники кажуть, що бідність та посилення корупції через повномасштабну війну можуть послабити демократичні прагнення поміж українців.